Субота, 29 липня 1876

Сонця немає! Два-три роки тому я ненавиділа сонце, тепер не можу бути щасливою без нього. Ми пішли до російського посольства дізнатися адресу Жюлі Бенкендорф. Вона в Росії.
Шоколад привертає увагу всіх цих клятих пруссаків. Ми погуляли в саду Нойенхагена. Бавлюся тим, що калічу німецьку. Потім нас повели до Бельвю-Шлос, де стоїть мавзолей короля Фрідріха і королеви Луїзи. Всередині пам'ятник справляє дивне враження: входячи туди, втрачаєш голову й не знаєш, чи те, що бачиш, відбивається в дзеркалі, чи це справжнє. Це через стелю з блакитного скла, яка так дивно освітлює, що здається, ніби перебуваєш у незвичайному серпанку. Парк гарний, і весь шлях до Берліна — то чудова алея з бічними доріжками й стежками, що перетинають ліс у всіх напрямках.
Ні, я не створена для того, щоб жити на Півночі. Росія мене лякає, і думка про розлуку з тіткою засмучує мене, хоча ми не обмінюємося й сотнею слів на день. Цілий день я в книжці, а тітка мовчить, боячись мені заважати. Вона не читає, нічим не займається. Треба мати якусь особливу вдачу, щоб уміти проводити цілі дні, не рухаючись і не говорячи, — палити цигарку й час від часу дивитися у вікно.
Я заніміла й отупіла.
Кардинал Антонеллі дуже хворий.
І знову мене хвилює все те, що хвилювало щодо Риму і П'єтро.

Примітки

Нім. Bellevue-Schloss — палац Бельвю, тогочасна королівська пруська резиденція в Тіргартені; описаний Марі мавзолей насправді призначений для королеви Луїзи (1776–1810) і короля Фрідріха Вільгельма III у Шарлоттенбурзі — ймовірно, плутанина.
Кардинал Джакомо Антонеллі (1806–1876), державний секретар Святого Престолу і дядько П'єтро Антонеллі. Помер 6 листопада 1876 року.