❦
Субота 22 квітня 1876
Samedi 22 avril 1876
Другий день перегонів!
Le second jour des courses !
Стільки ж народу і значно більше пожвавлення, ніж позавчора. Я вся в захопленні.
Tout autant de monde et bien plus d’animation qu’avant-hier. Je suis tout en l’air.
Та мавпа, що так набридала мені того вечора в театрі, — це1 принц де Меліссано. Альтамура гадав, що ми поїхали, — він зʼявився здивований і наказав подати чудовий сніданок, після якого прийшли Торлонія з Сен-Жозефом — просто до нас, не петляючи. Про залицяння й мови немає, тож я з ним — як з жінкою, без жодного кокетства. Він не пʼяний, що надає йому вельми поважного вигляду, але й вʼяже йому язик. Раніше я його, так би мовити, побоювалась, та тепер почуваюся, слава Богу, цілком невимушено. Що ж до Сен-Жозефа — він чарівно негарний, надзвичайно симпатичний, і з ним почуваєшся як із давнім другом.
Le singe qui m’ennuyait tant l’autre soir au théâtre est le prince de Melissano. Altamura nous croyait partis, il arrive tout étonné et fait servir un excellent déjeuner, après lequel vient Torlonia avec Saint-Joseph, tout droit à nous, sans faire de détours. Il n’est pas question de cour, aussi suis-je avec lui comme avec une femme, sans aucune coquetterie. Il n’est pas ivre ce qui lui donne un air très respectable mais ce qui aussi retient sa langue. Avant je le craignais pour ainsi dire, mais à présent je suis, grâce à Dieu, tout à fait à mon aise. Quant à Saint-Joseph c’est un charmant laid excessivement sympathique et qui vous fait vous sentir comme avec un ami.
Уже два дні я тільки на нього й молюся, як колись на покійного Дз...Дзуккіні. Кажу «покійного», бо більше його не бачу.
Depuis deux jours je ne jure que par lui, comme par le feu- z...Zucchini. Je dis feu parce que je ne le vois plus.
У мене сьогодні чарівне вбрання, все з білого кашеміру. Шемізетка з відкритим спереду жабо (як сорочки, що їх носили чоловіки пʼятдесят років тому), рукави, зібрані біля ліктя. Усе це оздоблене широкою ажурною вишивкою білим шовком. Спідниця має внизу вишиту рюшу, підбиту воланом із мусліну, облямованим валансьєнським мереживом; цей пінистий убір — дуже вигідна оправа для ноги, взутої в черевичок із жовтої шкіри з ажурною вишивкою чорною шеніллю й золотом. Шемізетку в талії стягує шовкова стрічка, що спереду сходиться мисом, а ззаду вільно спадає, без банта, лише схрещена, і тримає її прихований гачок. Навколо шиї — білий тюль із двома довгими кінцями ззаду.
J’ai une ravissante toilette aujourd’hui, tout en cachemire blanc. Une chemisette ouverte devant en jabot (comme les chemises que portaient les hommes il y a cinquante ans), des manches froncées vers le coude. Tout cela garni d’une large broderie à jour en soie blanche. La jupe a une ruche brodée en bas et doublée d’un volant de mousseline garni de valenciennes, cet équipage mousseux est un cadre très avantageux pour le pied qui est chaussé d’une bottine en cuir jaune brodée à jour avec de la chenille noir et de l’or. La chemisette est serrée à la taille par un ruban de soie formant pointe devant et tombant naturellement derrière, sans nœud, mais seulement croisé et c’est une agrafe cachée qui le tient. Du tulle blanc autour du cou avec deux longs bouts derrière.
Коли ці панове пішли, настала нудна перерва — аж доки ми не рушили на трибуну.
Il y eut un entracte ennuyeux après le départ de ces messieurs jusqu’à notre allée sur la tribune.
— Та зачекайте ж, — сказала мама, коли Торлонія зібрався йти, — за якийсь час підемо разом.
- Attendez-donc, dit maman lorsque Torlonia voulait s’en aller, nous irons ensemble dans quelque temps.
— Не затримуйте пана, — сказала я, — я от ніколи нікого не затримую, коли йдуть: це ж приємно, — додала я, сміючись.
- Ne retenez pas Monsieur, dis-je, quant à moi je ne retiens jamais personne quand on s’en va, c’est que cela fait plaisir, ajoutai-je en riant.
Він теж засміявся й сказав, що я сувора й зла.
Il se mit aussi à rire en disant que j’étais sévère et méchante.
Я сказала, що перерва була нудна, — не така вже й нудна, бо я весь час дивилася на Лардереля, який тільки те й робив, що бігав сходами трибуни вгору й униз, метушився, клопотався, давав сто настанов (марних, закладаюся) своєму жокеєві, тягав свого коня за хвіст, заходив на вагову.
J’ai dit que l’entracte a été ennuyeux, pas trop puisque je regardais tout le temps Larderel qui ne faisait que monter et descendre l’escalier de la tribune, courir, se démener, faire cent recommandations (inutiles je parie) à son jockey, tirer son cheval par la queue, entrer au pesage.
Він погано складений, невисокий і носить капелюх на потилиці, як захеканий школяр.
Il est mal fait, il n’est pas grand et il porte son chapeau sur la nuque comme un écolier essoufflé.
На трибуну ми йдемо лише на заїзд джентльменів; Альтамура веде під руку маму, а я йду сама, — і ось трохи не дійшовши до сходів, вхід до яких загороджують тридцять шість столиків, за якими снідають неаполітанські леви й левиці, трохи не дійшовши, кажу, я мало не натрапляю на Торлонію, який праворуч розмовляє з... Лардерелем. Він вітається зі мною, і тут Лардерель нахиляється до нього й питає: «Хто це?»
Nous n’allons à la tribune que pour la courses des gentlemen, Altamura donne le bras à maman et je marche seule, et voilà que un peu avant d’arriver à l’escalier dont l’entrée est empêchée par trente-six tables autour desquelles déjeunent les lions et les lionnes de Naples, un peu avant d’y arriver, dis-je, j’arrive presque sur Torlonia qui cause à droite avec... Larderel. Il me salue ce qui fait que Larderel se penche vers lui et lui demande: Qui ?
Мама, якій я так чудово розписувала вроду цього чоловіка, засміялася. Ах, хай йому біс, було з чого!
Maman à qui j’ai fait de si merveilleux récits de la beauté de cet homme s’est mise à rire. Ah ! chien de chien il y avait de quoi.
Уявіть собі обличчя, безперечно, гарне, бліде, але — не знаю, як сказати, — якесь геть перекошене, геть кумедне. Згорблена спина, ноги, що розлазяться на всі боки, і такий розпусний вигляд!..
Imaginez-vous une figure belle sans doute, pâle, mais je ne sais comment dire, toute bouleversée, toute drôle. Un dos voûté, des jambes qui s’en vont de tous les côtés, et un air si dévergondé ! ...
На його місці я ніколи не злазила б з коня.
A sa place, je ne descendrais jamais de cheval.
Щасливий шельма цей Одескальки! У нього буде найвродливіша дружина в Римі. Бо Мулітерно, хоч і дурна, надзвичайно гарненька.
Cet heureux coquin d’Odescalchi ! Il aura la plus belle femme de Rome. Car la Muliterno, tout en étant bête, est excessivement jolie.
Лардерель негарний — тим краще: цікаво захоплюватися негарним чоловіком, особливо коли спершу бачила його красенем. Я сміюся з цього, як жінка, що в захваті. Він не скаче!
Larderel est laid, tant mieux, c’est amusant de s’occuper d’un homme laid, surtout lorsqu’on l’a vu beau d’abord. J’en ris comme une femme enchantée. Il ne court pas !
Торлонія не підходить до жодної дами, дивиться цей останній заїзд, крутиться на місці, наздоганяє мене на першій сходинці й подає мені руку; ми йдемо швидко, а за нами — мама з Альтамурою.
Torlonia ne s’approche d’aucune dame, regarde cette dernière course, tourne sur lui-mème, me joint sur la première marche de l’escalier et m’offre son bras; nous marchons vite, suivis de maman avec Altamura.
Я рада пробиратися крізь натовп під руку з доном Клементе: він елегантний і шикарний кавалер з усіх поглядів. Він каже мені, що сьогодні перегони закінчилися рано, і я висловлюю йому свій жаль, додаючи, що обожнюю перегони.
Je suis contente de trouver la foule au bras de Don Clemente, c’est un cavalier élégant et chic sous tous les rapports. Il me dit que les courses ont fini de bonne heure aujourd’hui, et je lui en exprime mes regrets en ajoutant que j’adore les courses.
— Та залиштеся на римські, — каже він, — якщо вже ви так симпатизуєте Риму.
- Mais restez pour celles de Rome, dit-il, puisque vous avez tant de sympathie pour Rome.
— Ах, пане, це від мене не залежить.
- Ah ! Monsieur, cela ne dépend pas de moi.
Ще кілька слів — і ми вже в екіпажі.
Encore quelques mots et nous sommes en voiture.
Альтамура каже: «До вечора», а Торлонія: «Щасливої дороги». І ось ми у вирі екіпажів, сміємося з вроди Лардереля та з розпачу полісменів2, які вже вибилися з сил. Коні на довгих віжках мчать казна-куди, екіпажі зачіпаються один за одного, дами кричать, панове сміються. Сурми оглушують — який чарівний гармидер!
Altamura dit: A ce soir, et Torlonia dit: Bon voyage. Et nous voilà dans un tourbillon de voitures, riant de la beauté de Larderel et du désespoir des policemen qui n’en peuvent plus. Les chevaux à longues guides s’en vont au diable, les voitures s’accrochent l’une à l’autre, les dames crient, les messieurs rient. Les trompettes assourdissent, quel charmant vacarme !
У Неаполі в мене не було жодної прикрості, усе минуло дуже добре. Я не була ні надто оточена, ні надто самотня. Їду задоволена; дуже шкодую, що не побувала в тутешньому світі, але три дні — не такий уже довгий час, щоб через це вити.
Je n’ai pas eu un seul ennui à Naples, tout s’est passé très bien. Je n’ai été ni trop entourée ni trop seule. Je pars contente, je regrette bien de n’avoir pas été dans le monde d’ici, mais trois jours ne sont pas un espace de temps assez long pour en hurler.
— Правда ж, Галантін смішний? — питає Діна.
- Ne trouves-tu pas Galantine drôle ? demande Dina.
— Справді, він змінився, але це тому, що він не пʼяний і, може, закоханий у Мещерську.
- En effet, il est changé, mais c’est parce qu’il n’est pas ivre et peut-être amoureux de la Mechtchersky.
Мама раз у раз повторює мені, що він мною не цікавиться. Марна праця — я й без того це бачу і вже не впадаю через це у відчай. Відколи бачиш його зблизька, відколи з ним розмовляєш, він уже не напівбог, хоч і лишається чарівним чоловіком, слово чесної жінки.
Maman me répète sans cesse qu’il ne s’occupe pas de moi. C’est peine inutile, je le vois bien sans cela, et je ne m’en désespère plus. Depuis qu’on le voit de près, qu’on lui parle, il n’est plus un demi-dieu tout en étant un homme adorable, foi d’honnête femme.
Усі вже в місті, а ще світло, і сонце тільки-но сідає.
Tout le monde est déjà en ville qu’il fait encore clair et le soleil se couche à peine.
Усе спаковано, зараз я вбираюся в дорожній одяг.
Tout est emballé, je vais à l’instant endosser mes habits de voyage.
Любий Неаполю, до побачення, сподіваюся, — і за щасливіших обставин.
Cher Naples, au revoir j’espère, et à de plus heureuses circonstances.
Ці два дні були єдиними веселими днями перегонів у моєму житті.
Ces deux jours ont été les seuls jours de courses gais que j’ai eu dans ma vie.
Мені лишається тільки їхати, дякуючи Богові й молячись, щоб Його доброта не полишала мене й надалі.
Je n’ai qu’à partir en remerciant Dieu et en le priant de continuer ses bontés.
Амінь.
Amen.
Примітки
В оригіналі цей уривок виділено курсивом. ↩
В оригіналі англійською: «policemen». ↩