Понеділок, 27 березня 1876

Я не вийду, я замкнулася, четверта година, я не знаходжу слів, щоб описати свою муку, перо не слухається моїх пальців, я отупіла, безголова.
Я кохаю герцога Гамільтона. Дивуюся, як я могла подумки занизити свої домагання!
Честолюбна, мов чотириста чортів, я отуплювалася, коли мислила просто.
Стережімося вчинити якесь непоправне безумство в одну з таких хвилин отупіння. Опам’ятавшись, я розбила б собі через це голову.
Треба вийти у світ! Треба вийти у світ! Треба вийти у світ! Щоб цього досягти, їдьмо до Росії.
Боже мій, Господи, прийми мою душу в милосерді й не відштовхуй мене безжально.
Page griffonnée : la date 1876 écrite six fois en ligne, «1870-71» au-dessus d'un trait hachuré, «1866» dans des ovales entrelacés
Griffonnages de Marie : «1876» répété, «1870-71» et «1866» dans un ovale Mon Journal, t. 7, p. 180
Я ніколи не сказала про герцога ні слова, він єдиний чоловік, чийого імені я ніколи не вимовляла зі сміхом. Усі добре знали, що я в нього закохана, але я ніколи нікому не сказала про це й слова.
Рим, готель «де ла Вілль», 10 березня.
Любий батьку.
Ви завжди були упереджені проти мене, хоч я ніколи нічим не дала підстав для цього упередження. Та попри це я не втратила ані пошани, ані любові, які кожна донька доброго роду винна своєму батькові.
Я вважаю своїм обов’язком радитися з вами в усіх поважних випадках і переконана, що ви виявите до них той інтерес, на який заслуговують подібні справи.
До моєї руки сватається пан граф Б… Мама, певно, вам уже про це сказала;
але ще вчора я дістала пропозицію від пана графа А., племінника кардинала А…
Я вважаю себе надто молодою для шлюбу, але в усякому разі звертаюся до вас по пораду й сподіваюся, що ви мені її дасте. Обидва ці добродії молоді, багаті й мають усе, що потрібно, щоб подобатися. Вони мені байдужі.
У сподіванні відповіді на мого листа лишаюся з найглибшою повагою й найбільшою пошаною.
Ваша віддана й слухняна донька.

Примітки

Заголовок листа: готель «де ла Вілль» на віа дель Бабуїно в Римі. Лист датовано 10 березня, але переписано до щоденника під 27 березня. ↩
Граф Б. = граф Брускетті, що упродовж усього карнету 055 робив пропозиції руки. ↩
Граф А. = П’єтро Антонеллі, небіж кардинала Джакомо Антонеллі. У листі до батька Марі приховує обидва імені за ініціалами. ↩