❦
Субота, 25 березня 1876
Samedi 25 mars 1876
Ми пройшлися пішки по віллі Боргезе, що вельми здивувало всіх завсідників загалом і з…з…Дзуккіні зокрема. У цього пана ніс достоту такий, як раніше. Він був із молодим придворним маркізом, якого ми бачили у Валле за кілька днів після нашого прибуття до Рима, маркізом Ґвіччолі.
Nous avons marché dans la villa Borghése, ce qui a causé un grand étonnement à tous les habitués en général et à z....z....Zucchini en particulier. Ce monsieur a le nez tout comme avant. Il était avec un jeune marquis de la cour, que nous avons vu au Valle quelques jours après notre arrivée à Rome, le marquis Guiccioli.
Повітря було важке й гаряче, тож дощ, що пішов близько шостої, нікого не здивував.
L’air était lourd et chaud, de sorte que la pluie qui vient vers six heures n’étonne personne.
Коли ринула злива, ми вже були на Корсо. Торлонія, пішки в затінку парасольки, пройшов непомітно. Я знову побачила його під портиком клубу з з… Дзуккіні. Безглуздо сміятися, бачачи цього пана, але нічого не можу вдіяти1!
Au moment de l’averse nous étions déjà sur le Corso. Torlonia à pied à l’ombre d’un parapluie a passé inaperçu. Je l’ai revu encore sous le portique du club avec z... Zucchini. C’est bête de rire en voyant ce monsieur, mais I can’t help it !
Чому я відмовилася з ним знайомитися, П’єтро десять разів просив відрекомендувати мені Дзукконе2 Дзуккіні.
Pourquoi ai-je refusé de le connaître, Pietro m’a demandé dix fois de présenter Zuccone Zucchini.
Сьогодні ввечері прийде Фості дати мені перший урок.
Ce soir Fosti viendra pour me donner la première leçon.
Цікаво, чи прийде П’єтро?
Je me demande si Pietro vient ?
Безглуздо з мого боку чекати Торлонію, він не прийде, якби мав прийти, то вже прийшов би.
Je suis absurde d’attendre Torlonia, il ne viendra pas, s’il devait venir il serait déjà venu.
Подивімося, що скажуть карти, бо я знову стаю забобонна, як у Ніцці.
Voyons ce que diront les cartes, car je redeviens superstitieuse comme à Nice.
Карти сказали «ні». Тепер подивімося, чи прийде Антонеллі. Знову «ні».
Les cartes ont dit non. A présent voyons si Antonelli viendra. Encore non.
Якби це була правда, було б прикро. Побачимо.
Si c’était vrai ce serait désolant. Nous verrons.
Сьогодні вранці, щоб перевірити правдивість пасьянсу Наполеона I3, я спитала, чи прийде Фості сьогодні ввечері, хоч була певна, що він прийде. Карти сказали: ні, і я засміялася. Побачимо.
Ce matin pour éprouver la véracité de la patience de Napoléon |er, j’ai demandé si Fosti viendrait ce soir, étant sûre qu’il viendrait. Les cartes ont dit: non, j’ai ri. Nous verrons.
Щойно я написала побачимо, як мені приносять картку Фості з його вибаченнями: у нього болить око.
A peine ai-je écrit nous verrons qu’on m’apporte la carte de Fosti avec ses excuses, il a mal à l’œil.
Ця пригода кидає мене в розпач. Отже, П’єтро не прийде. І одразу мені здається, що Фості не хоче давати мені уроків. Безглуздо бути такою, як я.
Cet incident me plonge dans la consternation. Alors Pietro ne viendra pas. Et de suite il me semble que Fosti ne veut pas me donner des leçons. C’est bête d’être comme moi.
Уже дев’ята, не знаю, чи стане мені терпіння чекати до десятої. Що робити, читати — не можу; писати — нема чого писати; грати на роялі — я схвильована, нещасна.
Il est neuf heures, je ne sais pas si j’aurai la patience d’attendre jusqu’à dix heures. Que faire, lire, je ne peux pas; écrire, je n’ai rien à écrire; jouer du piano, je suis agitée, misérable.
Клята вдача, та й годі! Легко сказати, але хотіла б я побачити іншу на своєму місці. Та нема чого мучитися! а я мучуся!
Fichu caractère, va ! C’est facile à dire, mais je voudrais voir une autre à ma place. Mais il n’y a pas de quoi me tourmenter ! mais je me tourmente !
Ну й ну, от тобі й на!4 Песький песе!
Bigre de bigre ! Chien de chien !
Подвійна тварюко! навіжена дурепо, безголова! Ні, не варто так себе картати. Я не заслуговую на такі бридкі епітети, я не дурна, я лише молода.
Double brute ! folle stupide, insensée ! Non, il ne faut pas tellement se maltraiter. Je ne mérite pas de si vilaines épithètes, je ne suis pas bête, je suis seulement jeune.
Я ще не звикла, іншим разом знатиму краще. Я боялася, бідолашна простачка! Я боялася марно, цілком марно, бо Антонеллі прийшов на чверть години раніше, ніж зазвичай, блідий, цікавий, сумний і спокійний.
Je n’ai pas encore l’habitude, une autre fois je saurai mieux. Je craignais, pauvre innocente ! Je craignais en vain, bien en vain, car Antonelli est arrivé un quart d’heure plus tôt que de coutume, pâle, intéressant, triste et calme.
Щойно Фортюне оголосив про нього, як я озброїлася з голови до п’ят холодною стриманістю в поєднанні зі світською чемністю, якраз такою, щоб доводити людей до сказу в подібних випадках.
A peine Fortuné l’eut-il annoncé que je m’armai des pieds en cap, d’une froide réserve mêlée d’une politesse de salon faite pour enrager les gens dans des pareils cas.
Я лишила його на десять хвилин із мамою. Хоч мене й поривало йти до вітальні, я наказала Леоні поміняти мені черевички, аби самій себе змусити протримати його в чеканні.
Je l’ai laissé passer dix minutes avec maman. Impatienté d’aller au salon, j’ai dit à Léonie de me changer les bottines, pour me forcer à le faire attendre.
Бідолашна тварино! Ревнує до Плаудена!
Pauvre animal ! Jaloux de Plowden !
— Тепер ви можете поїхати верхи, Плауден здоровий!
— A présent vous pouvez monter à cheval, Plowden se porte bien !
І це з дуже ображеним виглядом. Як же бридко бути закоханим. У вітальні не можна було поговорити відверто. Ми холодно розходимося. Я йду до себе а він іде до передпокою. У мене не було свічки, треба було піти до передпокою. Ми зустрілися. Він подав мені свічку.
Et cela d’un air très piqué. Est-ce assez laid d’être amoureux. On ne pouvait pas s’expliquer au salon. On se sépare froidement. Je vais chez moi et il va dans l’antichambre. Je n’avais pas de bougie, il fallait aller dans l’antichambre. Nous nous sommes rencontrés. Il me passa la bougie.
— Який же ви навіжений! — кажу я, беручи її. — Знаєте, я серйозно розсердилася.
— Comme vous êtes fou ! dis-je en la prenant. Savez-vous que je suis sérieusement fâchée.
— Ах! справді, це ви розсердилися, це вам сердитися!
— Ah ! vraiment, c’est vous qui êtes fâchée, c’est à vous de vous fâcher !
— Ще б пак!
— Je crois bien !
— Ах! це вже занадто!
— Ah ! c’est trop fort !
— А проте це так.
— C’est pourtant ainsi.
І я завела доволі довгу промову, пояснюючи йому, що так не роблять, не кажучи, чого саме не роблять.
Et j’ai commencé un assez long discours lui expliquant que de pareilles choses ne se faisaient pas, sans dire quelles choses.
— Та що ж я зробив!!
— Mais qu’est-ce que j’ai fait ! !
— Ви не знаєте!
— Vous ne savez pas !
— Я пішов?
— Je suis parti ?
— Ви надто марнославні, любий мій пане, і ваш відхід не міг мене ані втішити, ані розгнівати.
— Vous êtes trop vain, mon cher Monsieur, et votre départ ne pouvait me causer ni joie ni colère.
— То я зламав віяло?
— Alors, j’ai cassé l’éventail ?
— Дурниця!
— Bêtise !
Або я навіжена й уявила собі те, чого ніколи не було, або Антонеллі такий самий шибеник, як і я. Та чому б мені це здалося, чому б він казав: тепер ви можете судити про різницю?
Ou je suis folle et me suis imaginée une chose qui n’a jamais été, ou Antonelli est une canaille comme moi. Mais pourquoi cela me semblerait-il, pourquoi dirait-il à présent vous pouvez juger de la différence ?
Якщо це й справді було, то йому не можна довіряти, бо він мав цілком невинний вигляд, вигукуючи це.
Si cela a été en réalité on ne peut pas se fier à lui car il avait l’air parfaitement innocent en le criant.
— Та що ж я зробив? — повторював він.
— Mais qu’ai-je fait ? répétait-iL.
— Я не можу цього сказати, якщо ви нічого не зробили, якщо це лише в моїй уяві — тим краще. І ви ж самі розумієте, що я вам цього не скажу, аби вам навіть на думку не спало, що можна бути аж настільки зухвалим.
— Je ne puis pas le dire, si vous n’avez rien fait, si ce n’était que dans mon imagination tant mieux. Et vous pensez bien que je ne vous le dirai pas pour ne pas même vous donner l’idée qu’on peut être impertinent à un tel point.
— Це ви наговорили мені зухвалостей, це ви сказали мені, що я п’яний. Можна сказати, що я ходжу пити до клубу, але щоб я прийшов п’яний у ложу!!
— C’est vous qui m’avez dit des impertinences, c’est vous qui m’avez dit que j’étais ivre. On peut dire que je vais boire au club, mais que je vienne ivre dans une loge !!
— Облишмо це, я помилилася, тим краще, на добраніч.
— Laissons cela, je me suis trompée, tant mieux, bonsoir.
— Я заприсягся більше не приходити до вас.
— J’avais juré de ne plus venir chez vous.
— Чому ж ви прийшли?
— Pourquoi êtes-vous venu ?
— Я подумав, що це було б дуже грубо щодо пані вашої матінки, яка така люб’язна.
— J’ai pensé que ce serait très grossier envers Madame votre mère qui est si aimable.
— Якщо тільки через це, то можете йти й більше не повертатися. Прощавайте.
— Si c’est pour cela, vous pouvez partir et ne plus revenir. Adieu.
— Ні, ні, заради вас.
— Non, non, c’est pour vous.
— Тоді це інша річ.
— Alors c’est autre chose.
Після Валле бідолаха пролежав тридцять шість годин, від люті.
Après le Valle, le malheureux est resté couché trente six heures, de colère.
Він бере мене за руку й розповідає про свій розпач.
Il me prend la main et raconte son désespoir.
— Я тяжко завинив, — каже він, — я це знаю.
— J’ai eu un très grand tort, dit-il, je le sais.
— У чому завинили?
— Quel tort ?
— У тому, що дав вам зрозуміти, що сказав вам, що… Що?
— Celui de vous faire comprendre, de vous dire que... Que ?
— Що я вас кохаю, — каже він, стискаючи губи, мов чоловік, який не хоче плакати.
— Que je vous aime, dit-il en contractant les lèvres comme un homme qui ne veut pas pleurer.
— Та-та! це не провина.
— Ta ! ta ! ce n’est pas un tort.
— Це велика, неосяжна провина, бо ви цим користуєтеся й граєтеся мною, мов лялькою, мов м’ячиком.
— C’est un grand, un immense tort, car vous profitez de cela, et vous jouez avec moi comme avec une poupée, comme avec une balle.
— Що за вигадки!
— Quelle idée !
— О, я знаю, я знаю, що ви така. Ви любите гратися, ну то й грайтеся! Це моя провина.
— Oh je sais, je sais que vous êtes comme ça. Vous aimez à jouer, eh bien jouez ! C’est ma faute.
— Граймося!
— Jouons !
— Тоді скажіть мені, ви ж не для того сказали мені те у Валле, щоб мене спекатися?
— Alors, dites-moi, ce n’est pas pour me congédier que vous m’avez dit cela au Valle ?
— Ні.
— Non.
— Не для того, щоб мене позбутися?
— Ce n’est pas pour vous débarrasser de moi ?
— Ет, пане, мені не потрібні хитрощі, коли я хочу когось позбутися, я роблю це геть просто, як зробила з Брускетті…
— Eh, Monsieur, je n’ai pas besoin de ruses, lorsque je veux me débarrasser de quelqu’un je le fais tout simplement, comme j’ai fait avec Bruschetti...
— Ага! а ви ж казали, що з Брускетті це неправда?!
— Ah ! ha ! et vous disiez que ce n’était pas vrai avec Bruschetti ? !
— Поговорімо про інше.
— Parlons d’autre chose.
Він притулив свою щоку до моєї руки.
Il appuya sa joue sur ma main.
— Ви мене кохаєте? — спитав він.
— Vous m’aimez ? demanda-t-il.
— Ні, пане.
— Non, Monsieur.
— Зовсім ні?
— Pas du tout ?
— Анітрохи.
— Pas le moins du monde.
Він не вірить жодному слову.
Il n’en croit pas un mot.
Цієї миті прийшли Діна, мама й Валіцький, і за кілька хвилин П’єтро мусив піти.
En ce moment arrivèrent Dina, maman et Walitsky et, au bout de quelques minutes, Pietro a dû partir.
З мене досить. Він займав мене, поки мені було чого чекати. Тепер у мене є все, що треба. Я тягну це з марнославства.
J’en ai assez. Il m’occupait tant que j’avais quelque chose à attendre. A présent j’ai tout ce qu’il me faut. Je traîne par vanité.
Двічі чи тричі прозвучало ім’я Торлонії, і це ім’я тішить мене.
Deux ou trois fois le nom de Torlonia a été prononcé et ce nom me fait plaisir.
Примітки
В оригіналі англійською: «I canʼt help it». ↩
Zuccone — прізвисько, яке П’єтро дав Дзуккіні: італійське збільшувальне від zucca («гарбуз», «макітра»), тобто бевзь, довбешка; гра слів із прізвищем Zucchini («гарбузик»). ↩
«Пасьянс Наполеона I» — карткова гра-ворожіння (réussite), яку приписують Наполеонові, популярна у XIX столітті. ↩
В оригіналі французькою: «Bigre de bigre !». ↩