❦
Четвер, 24 лютого 1876
Jeudi 24 février 1876
Учора Бенар був у нас. Учора ввечері ми їздили подивитися на ярмарок на площі Навона, в екіпажі й у масках. Валіцький був із нами. Я обожнюю виходити в масці, я обожнюю карнавал, під час карнавалу я забуваю всі свої муки, я щаслива.
Hier Besnard a été chez nous. Hier soir nous avons été voir la foire de la place Navone en voiture et masqués. Walitsky était avec nous. J’adore sortir masquée, j’adore le carnaval, pendant le carnaval j’oublie tous mes tourments, je suis heureuse.
Послухайте, мені знову наснилося, що Россі приносить мені візитну картку:
Ecoutez, j’ai encore vu en rêve que Rossi m’apportait une carte de visite:
Жорж Бержеро
Georges Bergerault
скрипаль Короля1.
violoniste del Re.
Хіба ж не дивно?
N’est-ce pas étrange ?
А справжнього Бержеро я бачила в екіпажі з вельми гарною жінкою, на Корсо. Сьогодні було втричі більше люду, ніж учора. Усі кидали букети, і ніхто особливо не вирізнявся.
Et j’ai vu le véritable Bergerault en voiture avec une fort jolie femme, au Corso. Aujourd’hui il y avait trois fois plus de monde que hier. Tout le monde a jeté des bouquets, et personne ne s’est fait particulièrement remarquer.
— Що ви зробили з моїм бідним другом, ви звели його зовсім із розуму, — каже мені пані де Лорнкур.
— Qu’avez-vous fait avec mon pauvre ami, vous l’avez rendu tout à fait fou, me dit Mme de Lorncourt.
— Який друг, пані?
— Quel ami, Madame ?
— Брускетті, він геть занедужав, і я сумніваюся, чи зможе він прийти, ви звели його з розуму.
— Bruschetti, il en est tout malade et je doute qu’il puisse venir, vous l’avez rendu fou.
— Яке лихо! Та повірте, я зробила це ненавмисне.
— Quel malheur ! mais croyez bien que je l’ai fait sans le vouloir.
Брускетті їде в екіпажі з другом, та я саме дивилася деінде й пропустила його. Він приходить на балкон лише на біг барбері, як і його друг, що схожий на бідолашного Ерістова, — його я назвала б просто Ерісом.
Bruschetti est dans sa voiture avec son ami mais, occupée à regarder ailleurs, je l’ai laissé passer. Il ne vient sur le balcon que pour la course des barberi, ainsi que son ami, qui ressemble au pauvre Eristoff, et que je nommerais Eris tout court.
Невдовзі ми їдемо, і він ледве встигає піднести мені чарівну бонбоньєрку2 з червоного атласу, на накривці якої — ластівка, мальована на білому атласі. Він також показав мені вчорашню камелію, прикріплену до білого картону, як звичайні коштовності, і вкладену в коробочку.
Nous partons bientôt et il n’a que le temps de m’offrir une charmante bonbonnière de satin rouge ayant sur le couvercle une hirondelle peinte sur satin blanc. Il m’a aussi montré le camélia d’hier, attaché sur du carton blanc, comme les bijoux ordinaires, et renfermé dans une boite.
— Вона назавжди лишиться такою3, — каже він мені.
— Starà sempre cosi , me dit-il.
— Доброго вечора й щиро дякую4, — кажу я йому, бо мене кликали їхати.
— Buona sera e molte grazie, lui dis-je, car on m’appelait pour partir.
У бонбоньєрці я знаходжу його візитну картку: граф Вінченцо Брускетті.
Dans la bonbonnière je trouve sa carte: comte Vincenzo Bruschetti.
Брускетті має породистих і золотавих коней та гарний екіпаж. Я бачу його вже давно на Боргезе й на Пінчо.
Bruschetti a des chevaux de race et dorés et une belle voiture. Je le vois depuis longtemps déjà à Borghèse et au Pincio.
Він дуже приязний, і я хотіла б, щоб нам його представили.
Il est très sympathique et je voudrais qu’on nous le présente.
Мерзотник, негідник, кардинальчик5, не показався.
Le misérable, le scélérat, le cardinalino, ne s’est pas montré.
Я все думаю про вчорашнє; будь-хто інший лишив би букет напризволяще, а втім, річ не в букеті, не про букет ідеться, букети отримуєш, кидаєш, та річ у тому, як він повівся. Ніхто не зробив би цього, хто ж піде битися з мужиком за звичайний карнавальний букет! Антонеллі — і ніхто інший.
Je pense encore à hier; chacun aurait abandonné le bouquet à son sort, d’ailleurs ce n’était pas pour le bouquet, ce n’est pas d’un bouquet qu’il s’agit, on en reçoit, on en jette, mais c’est la manière d’agir. Personne n’aurait fait cela, qui irait se battre avec un paysan pour un bouquet ordinaire du carnaval ! Antonelli et personne d’autre.
навскоси
Овва!
(En travers: Allons donc I]
Через усі ці дурниці мені, здається, його сьогодні бракувало, і я вернулася майже сумна.
Avec toutes ces bêtises je crois qu’il m’a manqué aujourd’hui, et je suis rentrée presque triste.
Мене займає також і Брускетті.
Je m’occupe aussi de Bruschetti.
Думаю також про Одіффре. «Це вельми цікаво», як сказав би Ґалула з Ніцци. До речі, Джорджо й Тройлі сьогодні не кинули жодної квітки — мабуть, усе розпродали.
Je pense aussi à Audiffret. C’est plein d’intérêt comme dirait Galula de Nice. A propos, Giorgio et Troili n’ont pas jeté une seule fleur aujourd’hui, ils ont sans doute tout vendu.
Тітка пише, що Одіффре тільки те й робить, що ходить до Проджерсів та гуляє з Оливкою. Мама написала їй, що я кашляю, і вона відповідає: «Це все той негідник-нікчема, та шельма6 [шахрай, по-російськи], той... Сорока7 — він винен у всіх бідах! Проклята Ніцца! Бісів Одіффре!» Вона мене смішить. На щастя, всьому цьому скоро кінець: говоритимуть про Антонеллі, а про Одіффре не скажуть нічого. Цей Одіффре завжди буде для мене живим приниженням. Тьху! Кажуть: «Вона його хотіла, а він її не захотів».
Ma tante écrit qu’Audiffret ne fait qu’aller chez Prodgers et se promener avec l’Olive. Maman lui avait écrit que je toussais et elle dit: “C’est cette canaille de vaurien, cette chelme, [coquin en russe] ce... de Soroka; qui est cause de tous les malheurs ! Maudite Nice ! Satané Audiffret !” Elle me fait rire. Heureusement tout cela va cesser, on va parler d’Antonelli on ne dira rien d’Audiffret. Cet Audiffret me sera toujours une vivante humiliation. Fi ! on dit: Elle le voulait et lui n’a pas voulu d’elle.
Тьху! Тьху! Тигр і гієна.
Fi ! fi ! Tigre et hyène.
Замість «клуб» Антонеллі каже «клеб»; і я повторюю «клеб», і корчу гримаси, як кардинальчик, і сміюся, і червонію.
Au lieu de dire club, Antonelli dit cleub; et je répète cleub et je fais les grimaces du cardinalino et je ris et je rougis.
Не скажеш, що він оригінальний, але він гарний, і до того ж він трохи кардинал, і коли про нього говорять, мені дуже приємно; одне слово, він не такий, як усі. І подумайте! Щойно я вчеплюся думкою в якогось чоловіка, як цьому чоловікові до мене байдужісінько. Бо я певна, що Антонеллі на мене начхати.
On ne peut pas dire qu’il soit original, mais il est beau et puis il est un peu cardinal, et quand on en parle on me fait grand plaisir, en un mot il n’est pas comme tout le monde. Et voyez ! Aussitôt que je me fiche d’un homme, cet homme ne se fiche pas mal de moi. Car je suis sûre qu’Antonelli ne se fiche pas mal de moi.
Я казала, що більше й кроку ні для кого не зроблю, а щохвилини мені кортить робити кроки заради Антонеллі. «Хоче мене бачити, — казала я, — хай сам приходить». Так, бо йшлося про якогось Сороку; та щойно йдеться про чоловіка, який мене цікавить, я готова сама піти його шукати. І навіщо? Хіба це не безглуздо? Навіщо клопотатися тими, хто дивиться деінде? Ось вічне питання. Дивляться на мене чи не дивляться, але якщо людина так створена, що мене цікавить, то вона мене цікавить, і всі максими, всі міркування летять під три чорти. Я кажу це не про Антонеллі — до такого ще не дійшло, — а взагалі.
J’ai dit que je ferais plus un pas pour personne, et à chaque instant j’ai envie de faire des pas pour Antonelli. S’il veut me voir, ai-je dit, qu’il vienne me trouver. Oui, parce qu’il s’agissait d’un Soroka mais du moment qu’il s’agit d’un homme qui m’intéresse, je suis prête à aller le chercher moi-même. Et à qui sert ? N’est-ce pas absurde ? Pourquoi s’occuper de ceux qui regardent ailleurs ? Voilà l’éternelle question. Qu’on me regarde ou qu’on ne me regarde pas, mais si l’on est fait de façon à m’intéresser on m’intéresse et toutes les maximes, tous les raisonnements s’en vont aux quatre cents diables. Je ne le dis pas pour Antonelli, ça n’est pas encore arrivé à ce point, mais en général.
Брускетті має колір обличчя, як у Гамільтона, сірі очі, такі ясні й щирі, що аж приємно глянути, гарні губи, біляві вуса й волосся. Тонкий ніс і, здається, досить елегантна постава.
Bruschetti a un teint Hamilton, des yeux gris si clairs et si francs que cela fait plaisir, de belles lèvres, des moustaches et des cheveux blonds. Un nez fin et une tournure assez élégante je crois.
Я спорожнила бонбоньєрку й поклала туди картку Антонеллі та картку Брускетті.
J’ai vidé la bonbonnière et j’y ai mis la carte d’Antonelli et celle de Bruschetti.
Чую, як Валіцький розповідає всякі історії про наш дім і про чарівного Жоржа, хай його чорти задушать. Прости мені, Боже.
J’entends Walitsky qui raconte des histoires de la maison et du charmant Georges, que les diables étouffent. Pardonnez-moi, mon Dieu.
Примітки
В оригіналі французько-італійською: «violoniste del Re». Придворний скрипаль. ↩
Bonbonnière (фр.) — невелика оздобна коробочка для цукерок, тут піднесена як памʼятний дарунок. ↩
В оригіналі італійською: «Starà sempre cosi». ↩
В оригіналі італійською: «Buona sera e molte grazie». ↩
В оригіналі італійською: cardinalino — «кардинальчик», пестливо-глузливе прізвисько Марі для Антонеллі, небожа кардинала. ↩
В оригіналі російською: chelme (рос. шельма) — шахрай, пройдисвіт; пояснення в квадратних дужках («coquin en russe») належить виданню. ↩
Сорока (рос.; скорочено від «брита сорока») — домашнє прізвисько Еміля дʼОдіффре (див. 053); тітка звинувачує його в кашлі Марі. ↩