❦
Пʼятниця, 25 лютого 1876
Vendredi 25 février 1876
Нині лише святкова прогулянка, ми були на віллі Дорія, на Пінчо й на Корсо. Брускетті у напів- доморті1 вітає нас двічі. На Корсо ми бачимо Антонеллі; справді-таки той чоловік, якого ми того дня взяли за Антонеллі, був не він.
Il n’y a que promenade de gala, nous étions à la villa Doria, au Pincio et au Corso. Bruschetti dans un demi- Daumont nous salue deux fois. Sur le Corso nous voyons Antonelli, décidément l’homme que nous avons pris l’autre jour pour Antonelli n’était pas lui.
Я порізала палець і пишу дуже погано.
Je me suis coupée le doigt et j’écris fort mal.
О дванадцятій ми йдемо в Аполло, у ложу внизу. Мама, Валіцький і Діна. Мама й Валіцький напускають страшного холоду2, і три чверті години ми не рухаємося, та приходить Волконський та інші добродії з Капітолію, і я починаю говорити. Гладкий, білявий, дурний — це прусський офіцер. Я жвавіша, ніж можна було б подумати. Малий Поль, приязний блондин, і ще багато інших змінюють одне одного перед нашою ложею, і я знаходжу, що сказати, мене це дивує, бо там, де треба бути дотепною, я зазвичай дурнію.
A douze [heures] nous allons à l’Apollo, dans une loge en bas. Maman, Valitsky et Dina. Maman et Walitsky jettent un froid terrible et pendant trois quarts d’heure nous ne bougeons pas, mais vient Volkonsky et d’autre messieurs du Capitole et je commence à parler. Le gros, le blond, le bête, est un officier prussien. Je suis plus animée qu’on ne le croirait. Petit-Paul le blond sympathique et beaucoup d’autres se succèdent devant notre loge et je trouve quelque chose à dire, ça m’étonne car je suis généralement bête où il faut avoir de l’esprit.
Урешті Брускетті, який нас упізнає, бере Діну за мене й починає свої ніжні зізнання. Він погано говорить французькою,
Enfin Bruschetti qui nous reconnaît prend Dina pour moi et commence ses tendres protestations. Il parle mal français,
Діна погано чи мало говорить італійською, він урешті знаходить мене, я беру його під руку й пірнаю в натовп. Освітлений театр — чудове видовище, ці вогні згори донизу тішать око.
Dina parle mal, ou peu l’italien, il finit par me retrouver, je prend son bras et m’enfonce dans la foule. Le théâtre illuminé est d’un magnifique aspect, ces lumières de haut en bas flattent les yeux.
Я зустрічаю князя Мещерського й іду з ним, він слугує мені прикриттям, і я говорю з ким хочу, не зважаючи на старого. Ось Тройлі.
Je rencontre le prince Mechtchersky et m’en vais avec lui, il me sert de contenance et je parle à qui je veux sans me soucier du vieux. Voilà Troili.
— Де твоя парасолька, — кажу я йому, — ти сухий, дощу вже немає.
— Où est ton parapluie, lui dis-je, tu es sec, il ne pleut plus.
Спершу він остовпів, потім:
D’abord il reste étourdi puis:
— Мадамуазела, ви, гуляйте зо мнов, — вигукнув він, утримуючи мене за руку і навіть за плече, та здалеку зʼявлявся Папаріґопулос, і я питаю його, чи давно він покинув Афіни.
— Madamoisela, vous, promenez avec moi, s’écria-t-il en me retenant par le bras et même par l’épaule, mais Papari-gopoulos apparaissait de loin, je lui demande s’il y a longtemps qu’il a quitté Athènes.
— Рік, — каже він таким тоном, ніби ми у вітальні.
— Un an, dit-il comme il le dirait dans un salon.
Що за бовдур, я кажу йому кілька дурниць і йду далі.
Quelle brute, je lui dis quelques bêtises et passe outre.
— Dov’è il tuo ombrello ? demandai-je à Giorgio qui se trouvait là, non piove adesso, dov’è l’ombrello ?
— О! Я вас упізнаю!
— Oh ! je vous reconnais !
І він хотів був погнатися за Тройлі, та я кажу йому:
Et il voulait courir après Troili mais je lui dis:
— Дарма, я його бачила, він знає.4
— E inutile, l’ho veduto, lo sa.
З князем я видаю себе за італійку, калічу російські прізвища й питаю значення слова: душка5.
Avec le prince je me fais passer pour une Italienne, j’estropie les noms russes et demande la signification de: douchka.
Та ось до мене підступає якесь доміно, я беру його за Валіцького і, почасти в цій певності, почасти не тямлячи, що роблю, підіймаю бороду його маски, а він дає мені ляпас по руці. Гарно, еге ж? Через це я всю решту вечора мов окропом ошпарена, я думала, що образу, про яку інші не знають, легше стерпіти. Тьху! Я почуватимуся брудною щоразу, як про це подумаю. Лише час усе стирає, я пересвідчилася в цьому разів десять.
Mais me voilà accostée par un domino, je le prends pour Walitsky, et moitié dans cette conviction moitié sans savoir ce que je fais, je soulève la barbe de son masque et lui me donne une claque sur la main. Joli, hein ? J’en suis pour le reste de la soirée comme trempée dans de l’eau bouillante, je pensais qu’une injure que les autres ignorent était plus facile à supporter. Fi ! je me sentirai sale chaque fois que j’y penserai. Il n’y a que le temps pour tout effacer, je l’ai éprouvé dix fois.
Дорія, Чезаро, усі ці люди тут.
Doria, Cesaro, tous ces gens sont là.
Офіцер із Капітолію дуже хотів би піти зі мною, та я узиваю його зухвальцем і дурнем і йду геть, лишаючи його якомусь бридкому червоному доміно.
L’officier du Capitole voudrait bien aller avec moi mais je le traite de présomptueux et de bête et m’en vais, le laissant à un affreux domino rouge.
Антонеллі сидить верхи на краю ложі й розмовляє з нафарбованою жінкою без маски — мабуть, кокоткою6 графа де Лардереля.
Antonelli est à cheval sur le bord d’une loge, et cause avec une femme peinte et pas masquée, la cocotte du comte de Larderel sans doute.
Насилу мені вдається торкнутися його плеча крізь тисячу перешкод:
A grand peine je parviens à lui toucher l’épaule à travers mille obstacles:
— Добрий вечір, кардинальчику!7 — крикнула я йому зміненим голосом.
— Buona sera cardinalino ! lui criai-je d’une voix déguisée.
— Добрий вечір, любонько!8 — відповів він мені, скорчивши гримасу, яка ясно показувала, що він і гадки не має, що я в цьому ницому вихорі.
— Buona sera carina ! me répondit-il en faisant une grimace qui prouvait suffisamment qu’il ne me soupçonnait pas dans ce vil tourbillon.
Та ляпас по руці мені все псував, і я вернулася до своєї ложі, та який жах мене проймає, коли я бачу, як те саме доміно підходить і просить Діну показати йому ближче добродія з нашої ложі (Валіцького)!
Mais la claque sur la main me gâtait tout et je rentrai dans ma loge, mais quelle est ma terreur lorsque je vois le même domino, s’approcher et prier Dina de lui montrer le monsieur de notre loge (Walitsky) de plus près !
— Він не хоче з тобою говорити, — каже вона.
— Il ne veut pas te parler, dit-elle.
— Спитай у нього, — каже їй чоловік.
— Demande-le, lui dit l’homme.
— Чи правда, що ви не хочете говорити з цією маскою? Валіцький скривився.
— N’est-ce pas que vous ne voulez pas parler à ce masque ? Walitsky fit une grimace.
— Це твій чоловік? — каже доміно.
— C’est ton mari ? dit le domino.
— Так, іди геть!
— Oui, va-t-en !
І він пішов, та я вся тремтіла й почувалася жалюгідною, і хоч мені страшенно хотілося знову піти в натовп, поінтригувати9 стількох людей, яким мала сказати стільки гарних речей, я погодилася їхати.
Et il partit, mais j’en suis restée tremblante et misérable et malgré un immense désir d’aller encore dans la foule, d’intriguer tant de gens à qui j’avais tant de jolies choses à dire, je consentis à partir.
Валіцький зітхає й тихенько голосить, мама йому докоряє, я скаженію, Діна, здається, робить те саме.
Walitsky soupire et hurle doucement, maman le lui reproche, moi je rage, Dina fait la même chose à ce que je crois.
Цей чарівний квартет покидає Оперу десь о пів на четверту.
Ce charmant quatuor quitte l’Opéra vers trois heures et demie.
Я вертаюся в нестямі.
Je rentre furieuse.
Примітки
Доморт (фр. à la Daumont) — елегантний запряг у чотири коні з форейторами. ↩
Jettent un froid (фр.) — дослівно «напускають холод»: ідіома про те, що псує настрій, остуджує товариство. ↩
В оригіналі італійською: «Dovʼè il tuo ombrello ?» … «non piove adesso, dovʼè lʼombrello ?» ↩
В оригіналі італійською: «E inutile, lʼho veduto, lo sa». ↩
Рос. душка — голубонько, любонько; Марі вдає, ніби не знає російської. ↩
Cocotte (фр.) — утриманка, куртизанка: ввічлива назва для дорогої коханки. Femme peinte (дослівно «нафарбована жінка») — жінка, що вживає косметику; вжито зневажливо. ↩
В оригіналі італійською: «Buona sera cardinalino !» ↩
В оригіналі італійською: «Buona sera carina !» ↩
Intriguer (фр.) — на маскарадах: дражнити, спантеличувати й містифікувати незнайомців, лишаючись під маскою; визнане мистецтво маскараду. ↩