❦
Вівторок, 14 грудня 1875
Mardi, 14 décembre 1875
Ще гірше, ніж учора!
Encore pire que hier !
Ми йдемо на музику й бачимо всіх. Люди підходять одне до одного біля екіпажів, сміються, базікають про щоденні справи, про те, кого бачили, хто в кого був. А я, проклята, слухала й громадила в глибині серця сльози, які проливаю ось уже годину!
Nous allons à la musique, et voyons tout le monde. On s’approche l’un de l’autre auprès des voitures, on rit, on bavarde de choses de chaque jour, de qui on a vu, de qui a été chez qui. Et moi, maudite, j’écoutais et amassais au fond du cœur les larmes que je répands depuis une heure !
Почала моя мати, я благала не говорити про мою вічну муку, але говорили далі, та ще й посеред набережної, коли там ще були люди, — і я залилася слізьми. Мені наговорили всього, що тільки можна сказати прикрого, принизливого. Мені дорікнули за найменші мої жарти цього літа, кожна дурниця, кинута в мить веселощів, нагадується мені в найболючіший спосіб, і нарешті, з виглядом лихого тріумфу, мені дорікають моєю поразкою з Одіффре.
Ce fut ma mere qui commenca, je priais de ne pas parler de mon eternel tourment, mais on continua et en pleine Promenade et quand il y avait encore du monde, je fondis en larmes. Tout ce qu’on peut dire de desagreable, d’humiliant, me fut dit. On me fit des reproches pour mes moindres plaisanteries de cet ete, chaque betise dite dans un moment de gaite m’est rappelee de la facon la plus blessante, et enfin, avec un air de mechant triomphe, on me reproche mon echec avec Audiffret.
Я не могла нічого відповісти, лише заплющила очі, малодушно посилаючи всіх до дідька!
Je ne pus rien répondre, je fermai seulement les yeux en recommandant lâchement tout le monde au diable !
Поки Діна була в Сапоженікових, а я плакала, чекаючи на неї в екіпажі, пані де Левін і ще кілька жінок виходили з № 7, регочучи й голосно розмовляючи. Вони щасливі!
Pendant que Dina était chez les Sapogenikoff et que je pleurais en l’attendant en voiture, Mme de Lewin et plusieurs autres sortaient du n 7, en riant et parlant haut. Elles sont heureuses elles !
На що ж мені сподіватися! Хіба не сказали мені сьогодні ясно, в екіпажі, що марно й мріяти про життя у світі, позаяк той процес1 зачиняє перед нами всі двері й усюди.
Que puis-je attendre ! Ne m’a t-on pas clairement dit aujourd’hui, en voiture, que songer à vivre dans le monde est inutile, attendu que le procès nous ferme toutes les portes et partout.
Якщо так, то благаю Тебе, Боже мій, в імʼя всього святого й священного в цьому світі й у тому, забери мене!!!
Si c’est ainsi, alors je vous prie, mon Dieu, au nom de tout ce qu’il y a de saint et de sacré dans ce monde et dans l’autre, prenez-moi !!!
Гадаєте, приємно красуватися в гарних сукнях, ходити до театру, бути всюди й усіма поміченою тільки для того, щоб на запитання «Хто це така?» відповідали: Це росіянка, але її ніде не бачать, родину взагалі не приймають, і вони геть поза товариством. І кожен нікчема казатиме це або щось подібне!
Croyez-vous que ce soit agréable de se montrer avec de belles robes, d’aller au théâtre, d’être remarquée partout et par tous, pour que lorsqu’on demandera: Qui est celle-là ? On réponde: C’est une Russe, mais on ne la voit nulle part, la famille n’est pas reçue du tout et ils sont entièrement hors de la société. Et chaque misérable dira cela ou à peu près la même chose !
Хвилин пʼять я ходила великими кроками по кімнаті, мов божевільна, у розпачі, у нестямі! Потім сіла й поворожила, що мене коли й не заспокоїло, то принаймні отупило настільки, що я перестала плакати.
Pendant cinq minutes je me suis promenée à grands pas par la chambre, comme folle, désespérée, en démence ! Puis je me suis assise et j’ai fait la bonne aventure, ce qui m’a sinon calmée du moins abrutie assez pour que je ne pleure plus.
І ніхто не замислиться: винна я чи ні! Проклята, проклята, проклята! До того ж я сама себе прокляла!
Et personne ne raisonnera: suis-je coupable ou non ! Maudite, maudite, maudite ! D’ailleurs je me suis maudite moi-même !
Бути всюди й завжди, мов зачумлені!!!
Etre comme des pestiférés toujours partout !!!
І ніхто не знає, як я страждаю, а лихословлять, а обмовляють, не розуміючи, що вбивають мене.
Et personne ne sait ce que je souffre, et on médit, et on calomnie sans comprendre qu’on me tue.
Ах! якби ж мене хоч убили раз і назавжди, та ні, не знайдеться нікого, хто б це зробив. Мене мордують, та й годі!
Ah ! si, au moins, on me tuait une bonne fois, mais non, il ne se trouvera personne pour le faire. On me martyrise et voilà !
Та й годі! але що ж я їм зробила! Що я їм зробила!
Voilà ! mais que leur ai-je fait ! Que leur ai-je fait !
Що ж я такого жахливого вчинила перед Богом!
Qu’ai-je fait de si atroce devant Dieu !
А я мрію про престоли! Дурепа, нещасна, жалюгідна! Коли читаєш, це здається дрібницею, та нехай би хто зазнав того, що зазнаю я! Цілі дні, тижні, місяці у сльозах, у печалях, у приниженнях! Щомиті, щогодини, скрізь!
Et je rêve des trônes ! Folle, malheureuse, misérable ! A lire ça ne semble rien, mais qu’on éprouve ce que j’éprouve moi ! Des jours entiers, des semaines, des mois en larmes, en chagrins, en humiliations ! A chaque instant à chaque heure, partout !
Прости їм, Боже мій! Не знають-бо, що роблять!
Pardonnez-leur, mon Dieu ! Ils ne savent pas ce qu’ils font !
Сидіти ввечері вдома — це плакати й псувати собі очі, шкіру, кров.
Rester le soir à la maison, c’est pleurer et m’abîmer les yeux, la peau, le sang.
Я вбираюся, роблю собі зачіску трохи на манір Катерини II, з геть відкритим чолом, і йду до Опери з Джиро й тіткою. «Севільський цирульник», повна зала й крижаний настрій.
Je m’habille, me fais une coiffure un peu Catherine II, le front tout découvert, et vais à l’Opéra avec Giro et ma tante.“Il barbiere di Seviglia”, une salle pleine et une humeur glacée.
Гидкий Ґалула досить довго сидить у нас, Пепіно стоїть за своєю колоною, я на нього не дивлюся, і він іде.
Galula l’infect reste assez longtemps chez nous, Pépino est derrière sa colonne, je ne le regarde pas et il s’en va.
Джиро вмирала від спраги, я пішла покликати капельдинерку й замість капельдинерки натрапила на пана де Мольдра, який зайшов до нас, довго сидів і був зі мною дуже любʼязний. Він теж розповів, що в Ніцці немає кавалерів (це я знаю й без нього), що дами, які приймають гостей, скоро замикатимуть кавалерів удома, щоб ті не застудилися, бо тоді не буде з ким танцювати; сьогодні на денному прийомі в пані Сабатьє — сила-силенна дам і три з половиною кавалери. Пепіно днями ввечері сказав мені те саме.
Giro mourait de soif, j’allai appeler l’ouvreuse et, au lieu de l’ouvreuse, je trouvai M. de Mauldre qui vint chez nous, resta longtemps et fut fort aimable pour moi. Il a aussi raconté qu’il n’y avait pas de messieurs à Nice (ce que je sais sans lui), que les dames qui reçoivent vont faire rester les messieurs chez eux pour qu’ils ne s’enrhument pas, car alors point de danseurs; aujourd’hui, à la matinée chez Mme Sabatier, une foule de dames et trois messieurs et demi. Pépino l’autre soir m’a dit la même chose.
Pendant la leçon de Rosine, après le “Il segreto” chanté par Dory, le ténor chanta “Dormi pure” ma romance, celle que j’ai chantée à Saint-Jean et chez nous et partout.
Одіффре слухав його стоячи й дуже уважно, Ґалула вклонився мені зі свого крісла. Я не поворухнулася.
Audiffret l’écouta debout et très attentivement, Galula me salua de son fauteuil. Je ne bougeai pas.
— Глянь, — сказала мені Ольга, — Бібі слухає твої романси стоячи, не сміє сісти, достоту як у Росії, коли грають імператорський гімн Боже, царя храни.
- Regarde, me dit Olga, Bibi écoute tes romances debout, il n’ose pas s’asseoir, tout comme lorsqu’en Russie on joue l’hymne impérial, Dieu garde le tsar.
— Марі, Марі, — знову сказала вона на початку останньої дії, — він поправляє краватку, він зараз прийде до нас.
- Marie, Marie, dit-elle de nouveau au commencement du dernier acte, il arrange sa cravate, il va venir chez nous.
І справді: прийшов чоловік4.
Il est en effet, venit homo .
Він говорить мені про мою нову зачіску, потім:
— Ви вчора були чарівна в тому маленькому екіпажі.
— Ви вчора були чарівна в тому маленькому екіпажі.
Il me parle de ma coiffure nouvelle: puis Vous étiez charmante hier dans cette petite voiture.
Джиро мимоволі ворухнулася.
Giro fit un mouvement involontaire.
— Обидві, — додав він, уклоняючись.
- Toutes les deux, ajouta-t-il en s’inclinant.
— А хто в нас над головою? — спитала тітка.
- Et qui avons-nous au-dessus de nous ? demanda ma tante.
— Купа людей, там пані Проджерс, але вона — чоловік, а потім…
- Un tas de monde, il y a Mme Prodgers mais elle, c’est un homme et puis..
— Хто з нею?
- Qui avec elle ?
— З нею панна Робенсон, а ще кілька осіб, яких я не знаю.
- Avec elle Mlle Robenson et puis plusieurs autres personnes que je ne connais pas.
Я хотіла сказати щось таке, щоб він розповів більше про американку, але нічого не придумала.
Je voulais dire quelque chose pour qu’il dise davantage sur l’Américaine, mais je n’ai rien trouvé.
викреслено[Два слова викреслено]
[Deux mots cancellés]
Оскільки я налаштована чекати всіх підлот на світі, та ще й геть відвикла від любʼязностей Дивовижного, я мало не дивуюся, що він любʼязний.
Comme je suis d’humeur à m’attendre à toutes les vilenies de la terre, et au surplus déshabituée complètement des amabilités du Surprenant, je suis presque étonnée de le voir aimable.
Він навіть каже, що дивився на наш дім.
Il va jusqu’à dire qu’il a regardé chez nous.
— Я дивився, але ніщо не ворухнулося, усе зачинено, вже не так, як раніше.
- J’ai regardé mais rien n’a bougé, tout est fermé, ce n’est plus comme avant.
— Нічого ви не дивилися, — перебила тітка.
- Vous n’avez rien regardé du tout interrompit ma tante.
— О! — мовила я, — чом би й ні, раз на рік.
- Oh ! fis-je, pourquoi pas, une fois par an.
— Панно, та де там раз на рік!
- Mademoiselle, pas du tout, une fois par an.
Коли, прощаючись, він потиснув мені руку, я напружила всі чуття, щоб відчути, чи буде той трепет; щось було, але так мало, так мало, що трепетом цього не назвеш.
Quand en partant il me serra la main je tendis tous mes sens pour sentir s’il y aura la secousse; il y eut quelque chose, mais si peu, si peu que cela ne peut s’appeler une secousse.
На виході до мене підходить Даніс, який увесь цей час ховався невідомо де. Кажуть, він довго хворів.
A la sortie Danis, qui était caché tout ce temps on ne sait où s’approche de moi. Il a été, paraît-il malade depuis longtemps.
Чи ходив Одіффре до Робенсон? Не думаю: він не виходив зі своєї ложі, а якщо й виходив, то хвилин на чотири-пʼять, навіть менше.
Audiffret est-il allé chez la Robenson ? Je ne crois pas, il n’est pas sorti de sa loge, ou s’il en est sorti ça n’a été que pour quatre ou cinq minutes, même moins.
Чи кохає він її досі? Чи справді він її кохав? Чи кохає вона його?
L’aime-t-il encore ? L’a-t-il vraiment aimée ? L’aime-t-elle ?
Чи хоче вона його?
Le veut-elle ?
На це останнє питання можна відповісти величезним «так». Тільки я, не маючи ні становища, ні будь-чого, вдаю з себе гордячку й мрію про престоли й корони, про повітряні замки, коли в Ніцці є цілком справжній замок, і навіть, їй-богу, препишний.
A cette dernière question on peut répondre par une immense affirmation. Ce n’est que moi, qui, tout en n’ayant ni position ni rien, qui fais la dédaigneuse, et qui rêve des trônes et des couronnes, des châteaux en Espagne, quand il y en a un à Nice et même fort magnifique, ma foi.
Що вдієш? Така вже я вдалася, і ніщо не змінить моїх думок. Якщо я взяла Башту в облогу, то не для того, щоб зробити її своєю столицею, а просто з духу завойовництва. Я — як Пірр.
Que voulez-vous ? Ainsi suis-[je] faite, et rien ne change mes idées. Si j’ai mis le siège devant la Tour, ce n’a pas été pour en faire ma capitale mais simplement par esprit de conquête. Je suis comme Pyrrhus, moi.
Утім, я гадаю, що Башта здасться, лише коли скінчаться харчі, як у пісеньці про «кораблик, що ніколи не плавав». Тільки ця твердиня, чи радше її комендант, уже плавав багато, дуже багато і плаватиме ще стільки ж, як не більше.
D’ailleurs je crois que la tour ne se rendra que lorsque les vivres viendront à manquer, comme dans le “petit navire qui n’avait jamais navigué”. Seulement ce château-fort ou plutôt son gouverneur a beaucoup, beaucoup navigué et naviguera encore tout autant sinon davantage.
А тепер закриймо мій клятий щоденник і ходімо молитися Богові. Мені стільки треба в Нього випросити!
Sur ce, fermons mon fichu journal, et allons prier Dieu. J’ai tant à lui demander !
Якби хоч Одіффре повернувся — це була б розрада серед моїх похмурих, сумних і безнадійних думок.
Si au moins Audiffret revenait, ce serait une distraction, au milieu de mes sombres, tristes et désolantes pensées.
Примітки
Процес — родинний судовий процес у Росії за заповітом покійного чоловіка тітки, Тадея Романова († 1871): його спадкоємці оскаржили заповіт і звинуватили родину в підробці (у серпні 1875 р. «експерти перевірятимуть підписи Романова»); чутки навколо процесу зачинили перед родиною двері ніццького товариства. Процес завершився на користь родини 1881 року. ↩
Італійською: Il segreto — застільна пісня «Il segreto per esser felici» з опери Доніцетті «Лукреція Борджа» (1833). ↩
Італійською: Dormi pure — «Спи собі», романс, який Марі сама часто співала. ↩
В оригіналі латиною: «venit homo». ↩