❦
Четвер, 9 грудня 1875
Jeudi, 9 décembre 1875
Велика музика й велике товариство, і велике горе — як завжди, з тієї самої причини.
Grande musique et grand monde, et grand chagrin toujours pour la même raison.
Робенсон, Гостра, але гарненька американка, прогулюється в закритій кареті. Бачачи її, я відчуваю щось особливе.
Robenson, la Pointue mais jolie Américaine se promène en voiture fermée. Je sens quelque chose de particulier en la voyant.
Незнайомця — і сліду немає. Ольга прогулюється з нами. На набережній уже не видно літніх ніццянців, вони ховаються не знати де, навіть Саетоне не показується.
Pas plus d’inconnu que sur la main. Olga se promène avec nous. A la Promenade on ne voit plus les Niçois de l’été, ils se cachent on ne sait où, même Saëtone ne se montre pas.
У Сапоженікових є ложа на сьогоднішній вечір, ніхто з них не йде, окрім Джиро, і ми йдемо в Оперу. «Міньйон», але я мало слухала: прийшов Фіулулу, потім Пепіно, який був досить кумедний, бо передражнював Одіффре. Бідолашний взірець! Я була весела.
Les Sapogenikoff ont une loge pour ce soir, personne d’eux ne va, excepté Giro et nous allons à l’Opéra. « Mignon », mais j’ai peu écouté, Fiouloulou est venu, ensuite Pépino qui était assez amusant car il copiait Audiffret. Pauvre modèle ! J’étais gaie.
— Хочу стати ось так, — кажу я, виставивши вперед праву ногу й спершись рукою на коліно, — як Дивовижний.
— J’ai envie de me poser ainsi, dis-je en avançant la jambe droite et en appuyant la main sur le genou, comme le Surprenant.
— О! панно, — каже Ґотьє, — не робіть цього, це поза Наполеона.
— Oh ! Mademoiselle, dit Gautier, ne faites pas cela, c’est la pose de Napoléon
— Справді?
— Vraiment ?
— Так, ось дивіться: ось Наполеон під Трокадеро, ось Наполеон у задумі, ось Наполеон стурбований, ось Наполеон вдоволений, а ось Наполеон знуджений.
— Oui, tenez, voici Napoleon à Trocadéro, voici Napoléon pensif, voilà Napoléon soucieux, voilà Napoléon content, et voilà Napoléon ennuyé.
І кажучи це, він одну за одною й напрочуд влучно показував пози Дивовижного. Остання надто вже була разюча, і ми вибухнули сміхом.
Et ce disant il faisait l’une après l’autre et d’une façon remarquable les poses du Surprenant. La dernière surtout était frappante, et nous avons éclaté de rire.
Буено неподалік від нас, у неї дуже оригінальне обличчя.
Bueno est non loin de nous, elle a une figure fort originale.
Ложі Леона й Дивовижного порожні, ми з Ольгою перезираємося, і коли тітка встає, щоб іти, ми, замість іти за нею, бігцем здіймаємося сходами, кличемо капельдинерку, геть ошелешену нашим запалом, велимо їй відчинити ложу № 1 і звідти, тремтячи й палаючи, дивимося, як публіка розходиться із зали.
Les loges de Léon et du Surprenant sont vides, nous échangeons un coup d’œil avec Olga, et ma tante se lève pour partir, au lieu de la suivre nous montons en courant l’escalier, appelons l’ouvreuse tout étourdie de notre fureur, lui ordonnons d’ouvrir la loge n 1 et de là toutes tremblantes et animées regardons le monde évacuer la salle.
Джиро в захваті перед маленькою канапою, на якій сидить її коханий.
Giro est en extase devant le petit canapé sur lequel s’assied son bien-aimé.
— Ой, — каже вона, коли ми наздогнали тітку й Діну, — ой, я загубила свій букет!
- Tiens, dit-elle, quand nous eûmes rejoint ma tante et Dina, tiens, j’ai perdu mon bouquet !
Вона лишила його в ложі свого Еміля. Бідолашна дурепа!
Elle l’a laissé dans la loge de son Emile. Pauvre bête !
Я вечеряю з Діною холодною індичкою. Це як минулої зими. Для мене опера, холодна індичка й Одіффре — три нерозлучні речі.
Je soupe avec Dina de dinde froide. C’est comme l’hiver dernier. Pour moi, l’opéra, la dinde froide et Audiffret sont trois choses inséparables.