❦
Середа, 24 листопада 1875
Mercredi, 24 novembre 1875
Я проспала дванадцять годин, а під час примірки в Лаферʼєр мені стало млосно; щоправда, мене протримали на ногах дві години з цими клятими сукнями.
J’ai dormi douze heures et en essayant chez Laferrière je me suis trouvée mal; il est vrai qu’on m’a tenue debout pendant deux heures avec ces fichues robes.
Ми замовили в Біндера восьмипружинне ландо на пʼять місць, темно-синє, найгарніше, яке тільки буває, ціною шість тисяч франків, і дюк1 того самого кольору ціною тисяча вісімсот франків. Дюк — для мене. Я вже бачу, як сама правлю цим маленьким екіпажем у Ніцці, навесні!
Nous avons commandé chez Binder, un landau huit ressorts, cinq places, gros bleu, tout ce qu’il y a de plus beau, prix six mille francs et un duc même couleur prix mille huit cent francs. Le duc est pour moi. Je me vois déjà dans cette petite voiture, conduisant moi-même, à Nice, au printemps !
«Чи знаєш ти край…»?2
« Connais-tu le pays... » ?
Сьогодні вранці я розгнівалася, як ото через Одіффре. Сукні мені не пасували — хоч головою об стіну бийся, як ото через Одіффре.
Je me suis mise en colère ce matin comme pour Audiffret. Mes robes n’allaient pas, c’était à se casser la tête, comme pour Audiffret.
Повертаюся з театру, дивилася «Подорож на Місяць», оперу-буф-феєрію, новий успіх Оффенбаха.
Je rentre du théâtre, j’ai vu « Le voyage dans la lune », opéra-bouffe-féerie, nouveau succès d’Offenbach.
Ах! але був з нами один кавалер, безглузда бовдуряка, Вінслоу. Нудно було до смерті, зате я завдяки йому говорила англійською. І, говорячи англійською, я весь час думала по-ніццянському. Ось бачите, який світ дурний: якби в Ніцці побачили юнака, що цілий вечір розмовляє в моїй ложі, то сказали б… ні, нічого б не сказали — сказали б, якби цим юнаком був Одіффре.
Ah ! mais, nous avions un cavalier, une brute absurde, Winslow. C’était crevant, mais ça m’a fait parler anglais. J’ai tout en parlant anglais pensé en niçois. Voyez comme le monde est stupide si, à Nice on voyait un jeune parlant toute une soirée dans ma loge on dirait... non, on ne dirait rien si, on dirait si ce jeune avait été Audiffret.
Я говорила Берті про Робенсон, Берта від неї носа верне, Ґонсалеси вернуть носа від Берти. Усі один від одного вернуть носа. Хіба не кумедно?
J’ai parlé à Berthe de Robenson, Berthe en fait fi, les Gonzalès font fi de Berthe. Ils font fi les uns des autres. N’est-ce pas drôle ?
— Чи поїдете ви до Ніцци? — спитала я якось у Робенсон.
- Irez-vous à Nice ? ai-je demandé un jour à Robenson.
— Ні, мама вважає, що товариство в Ніцці надто строкате, — відповіла вона мені.
- Non, maman trouve que la société de Nice est trop mêlée, me répondit-elle.
Ви тільки гляньте, яка пиха!
Voyez cette outrecuidance.
Ах! вона повернулася заради свого Еміля, якому повʼязувала краватки. Здається, так заведено. У Бадені Берта вічно мала якийсь клопіт із краваткою Ремі, а в Ніцці Робенсон теж вічно мала якийсь клопіт із краваткою пана дʼОдіффре.
Ah ! elle est revenue pour son Emile, auquel elle attachait ses cravates. Il paraît que ça fait bien. A Bade, Berthe avait toujours quelque chose à faire avec la cravate de Rémy, et à Nice, la Robenson avait aussi toujours quelque chose à faire avec la cravate de M. d’Audiffret.
Коли цей шибеник удавав, ніби залицяється до мене, я теж, щоб не відставати від інших, говорила про його регату і навіть про його капелюх. Здається, так треба.
Quand ce dernier garnement faisait mine de me faire la cour, j’ai aussi pour faire comme les autres, parlé de sa régate et même de son chapeau. Il paraît qu’il faut cela.
Завтра мені нічого приміряти, що ж я робитиму? Як це — що робитиму! А мій роман, я ж бо його не кидаю, він просувається. Зараз я шукаю для сюжету якусь безвихідь.
Demain je n’ai rien à essayer, que vais-je faire ? Comment, ce que je vais faire ! Et mon roman, car je ne l’abandonne pas, il avance. Je suis en ce moment à la recherche d’une situation inextricable.
Треба все заплутати, треба змусити мою героїню — себто мене — страждати, треба змусити мого героя, Одіффре, накоїти жахіть, треба вплутати сюди наївну дівчину, Ольгу, треба змусити її стогнати. Ні, ось побачите, вийде дуже гарненько.
Il faut embrouiller les choses, il faut faire souffrir mon héroïne, moi, il faut faire faire des horreurs à mon héros, Audiffret, il faut y mêler une jeune fille candide, Olga, il faut la faire gémir. Non, vous allez voir, ce sera très gentil.
Якщо, як я сподіваюся, я завершу цей шедевр і пущу його у світ, він матиме успіх у Ніцці й наробить скандалу, бо там будуть пані Фужер, пан Дивовижник, пан Тюлюля, пан Ліжʼє, пані княгиня Ліжʼє, пані Серветка тощо тощо.
Si comme je l’espère je finirai ce chef-d’œuvre, et le lancerai, il aura du succès à Nice, et produira scandale, car il y aura Mme Fougers, M. Sasurprend, M. Tulula, M. Ligier, Mme la princesse Ligier, Mme Serviette etc. etc.
Примітки
Дюк (фр. duc) — легкий низький відкритий екіпаж для самостійного правління. ↩
«Чи знаєш ти край…» (в оригіналі французькою: «Connais-tu le pays») — арія Міньйон з опери Амбруаза Тома за Ґете, про тугу за Італією. ↩