❦
Субота, 13 листопада 1875
Samedi, 13 novembre 1875
Браво, Ніццо! Чудова погода й сила-силенна люду. Нарешті, давно пора.
Bravo Nice ! Un temps superbe et une foule de monde. Ce n’est pas trop tôt.
А ось і мій «друг», цей любий пан1 Манара!
Et voilà moi ami ce cher signor Manara !
викресленоЛедве удостоїлися ми щастя, щоб він торкнувся капелюха.
Далі — добродій Одіффре, який вітає нас крізь дерева, а тоді й усі. Манара й мій герой зустрічаються та прогулюються разом, але коли ми виходимо з екіпажа, їх уже ніде немає.
Plus loin maître Audiffret qui nous salue à travers les arbres, puis tout le monde. Manara et mon homme se rencontrent et se promènent ensemble mais quand nous descendons de voiture ils ne se trouvent plus nulle part.
Оскільки чужинців сила-силенна, моє біле вбрання робить своє.
Comme il y a une foule d’étrangers, mon habillement blanc produit son effet.
Я повертаюся сумна. Від самого ранку я роздратована.
Je rentre triste. Depuis ce matin je suis énervée.
— Найменше слово розгніває мене, — сказала я цього ранку, — і я влаштовуватиму сцени без жодної причини; тож дайте мені спокій, не озивайтеся до мене!
— Le moindre mot me mettra en colère, ai-je dit ce matin, et je ferai des scènes pour rien; aussi laissez-moi tranquille, ne me parlez pas !
Поки мої вбираються до театру, я замикаюся в себе й плачу. Уперше дають Le Panache2 — пʼєсу, що мала гучний успіх у паризькому «Пале-Роялі».
Pendant que les miens s’habillent pour le théâtre je m’enferme chez moi et pleure. On donne « Le Panache », pour la première fois, le grand succès du Palais Royal, à Paris.
Леоні стукає.
Léonie frappe.
— Чого вам?
— Que voulez-vous ?
— Панна Діна послала ще раз спитати, чи піде панна до театру?
— Mademoiselle Dina envoie demander encore une fois si Mademoiselle ira au théâtre ?
— Ні, ні, ні, я не піду!
- Non, non, non, je n’irai pas !
Ах! хай і не думають, що я піду! Ні, хай мене чорт ухопить, не піду! Навіщо? Що мені до тієї пʼєси! Краще мені не показуватися, так я буду спокійніша.
Ah ! si on croit que j’irai ! Non, que le diable m’emporte, je n’irai pas ! A quoi bon ? Que me fait la pièce ! J’aime mieux ne pas me montrer, comme cela je serai plus tranquille.
Усякий занепад огидний.
Toutes les décadences sont abominables.
Якби я була чоловіком і якась жінка опиралася б мені так, як опирається мені Одіффре, я пустилася б на всі божевілля, на всі, які лиш можна уявити.
Si j’étais homme et si une femme me résistait comme me résiste Audiffret je me porterais à toutes les folies et à toutes les imaginables.
Та незабаром я так чи інакше заспокоюся, бо я надто роздратована, надто стражденна, щоб такий стан міг тривати.
Mais bientôt je serai calmée d’une manière ou d’une autre, car je suis trop irritée, trop souffrante pour qu’un pareil état puisse durer.
Якби бодай решта лишилися вірними!
Si au moins les autres étaient demeurés fidèles !
Ґодар іще не завітав із візитом.
Godard n’a pas encore fait de visite.
О! щось би розтрощити, дайте мені щось розтрощити!
Oh ! quelque chose à briser, donnez-moi quelque chose à briser !
Примітки
В оригіналі італійською: «signor». ↩
Le Panache — комедія, що йшла в паризькому «Пале-Роялі»; назву можна передати як «Красування» (panache — пишний султан із пірʼя на шоломі, звідси бравада, блиск). ↩