❦
Вівторок, 14 вересня 1875
Mardi 14 septembre 1875
Увесь цей час у мене свербів кінчик носа — ну от, і що ж ми дізнаємося! Смерть баронеси де Дельвіг, дами, з якою ми познайомилися в Шланґенбаді.
Tout ce temps le bout du nez me démangeait, eh ! bien qu’est-ce que nous apprenons ! La mort de la baronne de Delvig, une dame qu’on a connue à Schlangenbad.
Кепкуйте після цього з прикмет.
Moquez-vous après cela.
Повертаюся стомлена. Спека просто знищує!
Je rentre fatiguée. La chaleur anéantit !
Ми відвідали палаццо Панчатікі, його картинну галерею.
Nous avons visité le palazzo Panciatichi, sa galerie des tableaux.
Картина, що вразила мене найдужче, — це «Суд Соломона», у середньовічних костюмах. Є й кілька інших подібних наївностей. Я шаную старовинні картини, та це не заважає мені бачити їхні вади. В однієї Венери ступні були такі незграбні! Можна подумати, ніби вона носила черевики на високих підборах; мої ступні набагато кращі.
Le tableau qui m’a le plus frappée c’est le jugement de Salomon, en costumes moyen âge. Il y a plusieurs autres naïvetés pareilles. Je respecte les tableaux anciens, ce qui ne m’empêche pas cependant de voir leurs défauts. Une Vénus avait des pieds si mal faits ! on dirait qu’elle a porté des souliers à grands talons, mes pieds sont bien mieux.
У цьому палаці є речі прегарні й вельми цікаві, тут їх на мільйони. І подумати тільки, що всім цим володіють якісь нікчеми, бридкі й гидкі!
Il y a de très belles et très curieuses choses dans ce palais, il y en a pour des millions. Et dire que ce sont des faquins laids et vilains qui ont tout cela !
Найбільше я люблю портрети, бо вони не вигадані, не скомпоновані, не підлаштовані. Є тут і цікава збірка мініатюр, є дуже гарна Лавальєр.
Ce que j’aime le mieux ce sont les portraits, parce que ce n’est pas inventé, composé, arrangé. Il y aussi une curieuse collection de miniatures, il y a une La Valliére très bien.
Чому ж тепер не вдягаються, як колись?
Pourquoi donc ne s’habille t-on plus comme avant ?
Нинішні моди потворні. А майже всі мої сукні пошиті за модою.
Les modes d’à présent sont laides. Et presque toutes mes robes sont faites à la mode.
Щоправда, до заміжжя було б нерозважливо ризикнути показатися як на картині. Є костюми, які я можу перейняти. Мені треба обрати стиль, і вирішу я це в Пітті. А коли вийду заміж, мій стиль уже цілком визначений: міфологічний, ампір або радше директорія, але пристойніший, дуже пристойний. Є такі чарівні сукні, перехрещені спереду нібито випадково, стягнуті в талії поясом. О, ці теперішні жінки не вміють вдягатися, найелегантніші вбрані погано та що я кажу.
Il est vrai que jusqu’au mariage je ne puis raisonnablement risquer de me montrer en tableau. Il y a des costumes que je puis adopter. Il me faut choisir un genre, c’est dans Pitti que je déciderai. Une fois mariée mon genre est tout décidé, genre mythologique, Empire ou plutôt Directoire mais plus décent, très décent. Il y a de ces délicieuses robes croisées devant comme par hasard, serrées à la taille par une ceinture. Oh ! les femmes d’à présent ne savent pas s’habiller, les plus élégantes sont mal mises que dis-je.
Та годі! Майте терпіння: якщо Бог дасть мені ласку стати тим, ким я хочу, ви побачите жінку доволі добре вбрану.
Enfin ! Ayez patience, si Dieu m’accordera la grâce de me faire ce que je veux, vous verrez une femme un peu bien arrangée.
Звідти ми йдемо до будинку Буонарроті, але там такий натовп і така спека, що нічого до ладу не роздивишся.
De là nous allons à la maison de Buonarrotti, mais il y a une telle foule et la chaleur est si grande qu’on ne peut pas bien voir.
Потім — до Музею твердого каміння1.
Ensuite al Museo delle pietre dure .
Чудові мозаїки!
Superbes mosaïques !
Потім — до галереї красних мистецтв2, я не описуватиму її: хто хоче побачити — піде сам, та й знадобився б цілий том, а опис не дав би жодного уявлення.
Ensuite alla galleria delle belli arti, je ne vais pas la décrire, ceux qui veulent voir iront eux-mêmes, d’ailleurs il faudrait un volume, et la description ne donnerait aucune idée.
Я обожнюю живопис, скульптуру, мистецтво — словом, усюди, де воно є. Я могла б проводити в цих галереях цілі дні, але тітка нездужає, стомлена, ледь може за мною встигати, і я жертвую собою. Зрештою, життя в мене попереду, я ще матиму час усе передивитися. Потім ми йдемо подивитися на картину, де зображено Мікеланджело на брилі мармуру, з якої він витісує свого Мойсея. Дуже добре зроблено. Ось чоловік, що увічнив себе! Був час, коли я мала намір стати великою художницею. Але Бенса, цей негідний учитель, украв у мене три роки! А ще рік я втратила сама — то й чотири! Ох!!
J’adore la peinture, la sculpture, l’art enfin, partout où il se trouve. Je pourrais passer des journées entières dans ces galeries, mais ma tante est souffrante, fatiguée, à peine elle peut me suivre et je me sacrifie. D’ailleurs la vie est devant moi, j’aurai le temps de revoir. Puis nous allons voir le tableau représentant Michelangelo sur le bloc de marbre dans lequel il taille son Moïse. C’est très bien fait. Voilà un homme qui s’est immortalisé ! Il fut un temps où j’avais l’idée de devenir grand peintre. Mais Bensa, cet indigne professeur m’a volé trois ans ! et une année que j’ai perdue, cela fait quatre ! Oh !!!
Та годі! Цієї зими я тільки те й робитиму, що малюватиму, співатиму й читатиму.
Enfin ! Cet hiver je ne ferai que peindre, chanter et lire.
Я буду в Римі.
Je serai à Rome.
Зараз перша година пополудні, час виходити, але я не наважуюся турбувати тітку.
Il est une heure de l’après-midi, il est temps de sortir mais je n’ose déranger ma tante.
Ах! Вона щойно встала й одягається. Так спекотно; це останній день святкувань чотиристаліття3. Натовп усюди.
Ah ! elle vient de se lever et s’habille. Il fait si chaud, c’est le dernier jour delle feste del centenario. Il y a foule partout.
Побачивши стільки краси, я смутнію. Я хотіла б володіти всіма цими скарбами або принаймні мати кілька з них. Щасливі ті, хто може дозволити собі такі забаганки. Я ж! Ледве можу вдягатися й подорожувати.
Ayant vu tant de beauté je deviens triste. Je voudrais posséder tous ces trésors, ou au moins en avoir quelques-uns. Bienheureux ceux qui peuvent se payer ces caprices. Moi ! à peine si je puis m’habiller et voyager.
Ах! Боже мій, невже не настане день, коли я буду задоволена, коли матиму палац, картини, статуї, старожитності!
Ah ! mon Dieu est-ce qu’il ne viendra pas un jour où je serai satisfaite, ou j’aurai un palais, des tableaux, des statues, des antiquités !
У палаццо Пітті я не знаходжу жодного костюма, який можна було б скопіювати, та що за краса, що за живопис!
Au palazzo Pitti je ne trouve pas un costume à copier, mais quelle beauté, quelle peinture !
Чи варто це казати? Я не наважуюся, бо здіймуть на мене галас. Гаразд, по секрету: ну то «Мадонна в кріслі» Рафаеля мені не до вподоби. Обличчя Богородиці прісне, колір лиця неприродний, а вираз — радше покоївки, ніж Пресвятої Діви, матері Ісуса.
Faut-il le dire ? c’est que je n’ose pas, on criera haro. Allons en confidence, eh bien la Vierge à la Chaise de Raphaël ne me plaît pas. La figure de la Vierge est fade, le teint pas naturel, l’expression est plutôt d’une femme de chambre que de la Sainte Vierge, mère de Jésus.
О! Зате є тут Магдалина Тиціана, що мене захопила.
Oh ! mais il y a une Madeleine du Titien qui m’a ravie.
Тільки — а завжди є якесь «тільки» — запʼястки в неї занадто товсті, а руки занадто мʼясисті, гарні руки пʼятдесятилітньої жінки.
Seulement, il y a toujours un seulement, elle a des poignets trop gros et des mains trop grasses, de belles mains d’une femme de cinquante ans.
Є чарівні речі Рубенса, Ван Дейка; «Облуда» Сальватора Рози дуже природна, дуже добра. Я суджу не як знавець: що найбільше схоже на природу, те мені найбільше до вподоби. Хіба ж не мета живопису — наслідувати природу? Є й надто вже грубі анахронізми в костюмах: le Marie al sepoloro4, Ван Дейка, здається, вбрані в гостроверхі ліфи й туніки, а чоловік біля них — у шапочці пажа XV століття. Шапочка пажа біля гробу Христового в мить воскресіння!
Il y a des choses de Rubens de Van Dyck, ravissantes; Le mensonge, par Salvator Rosa est très naturel, très bien. Je ne juge pas en connaisseur, ce qui ressemble le plus à la nature me plaît le plus. La peinture n’a-t-elle pas pour but d’imiter la nature ? Il y a des anachronismes de costumes par trop grossiers, le Marie al sepoloro, par Van Dyck je crois, sont habillées en corsages à pointes et en tunique, et un homme à côté d’elles est coiffé d’une toque de page du 15^ème^ siècle. Une toque de page près du tombeau du Christ au moment de la résurrection.
Мені дуже подобається пишне й свіже обличчя дружини Паоло Веронезе, ним же й написане. Я люблю той тип облич, який він пише. Я обожнюю Тиціана, Ван Дейка, але цей бідолашний Рафаель... аби тільки ніхто не дізнався, що я пишу, бо мене вважатимуть за дурепу. Я не критикую Рафаеля, я його не розумію; з часом я, безперечно, збагну його красоти.
J’aime beaucoup la grasse et fraîche figure de la femme de Paolo Véronèse, peinte par lui. J’aime le genre de ses figures. J’adore Titien, Van Dyck, mais ce pauvre Raphaël... pourvu que personne ne sache ce que j’écris, on me prendrait pour une bête. Je ne critique pas Raphaël, je ne le comprends pas, avec le temps sans doute je comprendrai ses beautés.
А втім, портрет папи Лева... уже й не знаю котрого, здається, чудовий.
Cependant le portrait du pape Léon... je ne sais plus lequel, je crois, est admirable.
Богородиця з немовлям Ісусом Мурільйо привернула мою увагу — це свіжо, це природно.
Une Vierge avec l’enfant Jésus de Murillo a attiré mon attention, c’est frais, c’est naturel.
На мою велику втіху, картинна галерея виявилася меншою, ніж я гадала. Просто згуба ці нескінченні галереї, ці лабіринти, страшніші за критський.
A ma grande satisfaction j’ai trouvé la galerie des tableaux plus petite que je ne pensais. C’est assassinant ces galeries sans fin, ces labyrinthes plus terribles que celui de Crète.
Гобелени, якими завішано коридор, що зʼєднує Пітті з галереями Уффіці, мене зачарували. Який же щасливий цей король, що має такі скарби! Що за розписи на стелях, що за оздоблення!
Les Gobelins dont est tapissé le corridor qui unit Pitti aux galeries des Uffici m’ont enchantée. Est-il heureux ce roi, d’avoir de tels trésors ! Quelles peintures des plafonds, quelle garniture !
Потім ми проходимо галереями ескізів великих майстрів, галереєю гравюр. Я дуже люблю гравюри, але тітка, яку всі ці речі цікавлять украй мало і яка втомилася ганятися за мною, видається такою змученою, що я її щаджу, і ми виходимо. Я провела в палаці дві години й ані хвилини не присіла, і не втомилася — бо речі, які я люблю, мене не стомлюють. Доки є на що дивитися — картини, а надто статуї, — я залізна. Ах! Якби мене змусили походити по крамниці
Puis nous parcourons les galeries des esquises des grands peintres, la galerie des gravures. J’aime beaucoup les gravures mais ma tante qui ne s’intéresse que fort peu à toutes ces choses et qui est fatiguée de courir après moi se montre si fatiguée que je lui fais grâce et nous sortons. J’ai passé deux heures dans le palais et je ne me suis pas assise un instant et je ne suis pas fatiguée, c’est que les choses que j’aime ne me fatiguent pas. Tant qu’il y a tableaux et surtout statues à voir je suis de fer. Ah ! si on me faisait marcher dans le magasin du
«Лувру» чи «Бон-Марше», ба навіть у Ворта, — ах! Тоді за три чверті години я б розплакалася.
Louvre ou du Bon Marché, ou même chez Worth, Ah ! alors je pleurerais au bout de trois quarts d’heure.
Ми розʼїжджаємо містом усе в тому ж ландо; нам пощастило, що воно дуже добре й коні дуже добрі.
Nous nous promenons par la ville toujours en landau, nous avons la chance d’en avoir un très bon et’de très bons chevaux.
По обіді ми чепуримося й знову виходимо: спершу до Кашіне, де немає ні душі, а потім на пагорб, де ілюмінація. Людей небагато. Це третій і останній день святкувань чотиривікових роковин Мікеланджело Анджело Буонарроті.
Après dîner nous faisons toilette et sortons de nouveau, d’abord aux Cascine où il n’y a pas une âme et ensuite sur la colline où il y a illumination. Peu de monde. C’est le troisième et dernier jour des fêtes du centenaire de Michel Angelo Buonarroti.
Усе місто осяяне ілюмінацією, усі довколишні пагорби теж, народ затопив вулиці; здається, ніби занурюєшся в океан, коли проїздиш між шпалерами чорного люду обабіч екіпажа. Дивитися на це чудово: люди кричать, ідуть, жестикулюють. Ми починаємо підійматися на пагорб по алеях5 Мікеланджело, Галілея і так далі, але біля майдану6 Мікеланджело екіпажі спиняють дуже чемні поліцейські7, і далі треба йти пішки, до концерту, який дають у великому павільйоні на майдані. Старі вежі, Порте-Санте8 — усе те ніби палає. Увесь пагорб згори донизу обвитий смугами вогню, незліченний народ, музика на кожному кроці! Після доволі довгих роздумів я наважуюся вийти з екіпажа, філософськи підбираю свій білий шлейф, беру тітку під руку й занурююся по саме горло в цей ревучий чорний натовп. Лише ті, хто мене знає, можуть зрозуміти, яку незвичайну річ я робила. Зовсім самі, дві жінки, серед цієї черні, шаленої з радості й тріумфу. Дорогою я ловлю не одне: Глянь на того янгола, ой, яка гарна білявка, біла, мов фея9! — але це тішить мене не надто, і, так і не пішовши на той концерт, ми вертаємося до екіпажа, а слідом за нами — двоє юнаків, що вголос кажуть улесливі, але неприємні мені речі.
Toute la ville est illuminée, toutes les collines environnantes aussi, le peuple a inondé les rues, on semble s’enfoncer dans un océan quand on passe entre une haie de peuple noir de chaque côté de la voiture. C’est magnifique à voir, on crie, on marche, on gesticule. Nous commençons à monter la colline le viali Michelangelo, Galileo, etc, mais près del piazzale Michelangelo les voitures sont arrêtées par des policemen très polis, et il faut aller à pied, au concert qui est donné dans le grand pavillon del piazzale. Les vieilles tours, le parte Sante tout cela a l’air de brûler. Toute la colline est enroulée de haut en bas par des bandes de feu, un peuple immense, des musiques à chaque pas ! après une réflexion assez longue, je me décide à descendre de voiture, je retrousse philosophiquement ma traîne blanche, prends le bras de ma tante et m’engage jusqu’au poitrail dans ce peuple hurlant et noir. Ceux qui me connaissent, seuls, peuvent comprendre quelle chose extraordinaire je faisais. Toutes seules, deux femmes, au milieu de cette canaille féroce de joie et de triomphe. Je recueille sur mon passage plusieurs, Guarda quell angelo, ou che bella bionda ó bianca come una fata ! mais cela me plaît médiocrement, et sans aller entendre ce concert nous retournons à la voiture suivies de deux jeunes gens disant tout haut des choses flatteuses mais pas agréables pour moi.
Натовп більшає щомиті. Я спокійна: я бачу натовп, та не бачу світського товариства. Ах! Якби мені показали бодай три екіпажі з вищого світу, я подалася б додому, плачучи з люті. Та мені їх не показують, я тішуся ілюмінацією, милуюся, я спокійна, і все гаразд. Далебі, цей пагорб із велетенськими осяяними сходами, ці Порте-Санте10 нагорі, що сяють світлом, — то королівське видовище! А короля жодного! О Вікторе-Еммануїле!
La foule augmente à chaque instant. Je suis tranquille, je vois la foule, je ne vois pas le monde. Ah ! si on me montrait seulement trois voitures du grand monde je m’en irais chez moi pleurant de rage. Mais on ne me les montre pas, je jouis de l’illumination, j’admire, je suis tranquille et tout va bien. Vraiment cette colline avec ces gigantesques degrés illuminés, ces porte Santé en haut resplendissantes de lumière, sont un spectacle de roi ! Et il n’y en a pas un seul ! 0 Victor-Emmanuel.
Мій кузене! Ви проґавлюєте чудову нагоду!
Mon cousin ! Vous laissez échapper une occasion superbe !
Ми спускаємося назад з великими труднощами через незліченні екіпажі, що стоять на всьому підйомі. Собор із вежею ніби палає, а палаццо Веккьо з колонадою і статуями у світлі прекрасніший за все, що я досі бачила.
Nous redescendons avec bien des difficultés à cause des voitures sans nombre qui stationnent sur toute la montée. La cathédrale avec sa tour semble brûler, le palazzo Vecchio avec sa colonnade et ses statues, à la lumière est plus beau que tout ce que j’ai encore vu.
Баптистерій Сан-Джованні11 з дверима роботи Бенвенуто Челліні — усе це ввечері справляє дивовижне враження.
Le battistero di San Giovanni avec ses portes par Benvenuto Cellini, tout cela le soir est d’un effet surprenant.
Додайте до цього незліченний жвавий натовп. З глузду можна зʼїхати, скільки тут шедеврів. На кожному кроці натикаєшся на якийсь дивовижний витвір!
Ajoutez à cela une foule immense et animée. On devient fou à force de voir des chefs d’œuvre. A chaque pas on se heurte contre une œuvre surprenante !
Дешевий шинок, а поруч палац, торговець кавунами поруч із мармуровою статуєю.
Une guinguette et à côté un palais, un marchand de melons d’eau à côté d’une statue de marbre.
Картини й статуї є навіть у... словом, усюди.
Il y a des tableaux et des statues jusque dans... enfin partout.
Жодна подорож не задовольнила мене так, як ця, — я нарешті натрапляю на речі, які справді варто побачити. Я обожнюю ці темні палаци — Строцці, Орсо тощо; обожнюю ці велетенські брами, ці чудові двори, ці галереї, ці колонади. Це велично, це грандіозно, це прекрасно!
Aucun voyage ne m’a aussi satisfaite que celui-ci, je trouve enfin des choses dignes d’être vues. J’adore ces sombres palais Strozzi, Orso etc. etc. j’adore ces portes immenses, ces cours superbes, ces galeries, ces colonnades. C’est majestueux, c’est grand, c’est beau !
Ах! Світ занепадає; хочеться провалитися крізь землю, порівнюючи жалюгідні сучасні будівлі з цим велетенським камінням, нагромадженим одне на одне й здійнятим аж до неба. Проходиш під мостами, що зʼєднують палаци на запаморочливій висоті.
Ah ! le monde dégénère, on a envie de rouler sous terre en comparant les misérables constructions modernes à ces pierres gigantesques entassées les unes sur les autres et montant jusqu’au ciel. On passe sous des ponts qui réunissent des palais à une hauteur prodigieuse.
О доню моя! Бережи свої вислови — що ж ти скажеш про Рим?
O ma fille ! ménage tes expressions, que diras-tu de Rome?
Примітки
В оригіналі італійською: «al Museo delle pietre dure» — флорентійський музей, що спеціалізується на мозаїках із напівкоштовного каміння (pietra dura). ↩
В оригіналі італійською: «alla galleria delle belli arti» (Академія). У Марі помилка: «belli» мало б бути «belle» (жіночий рід множини). ↩
В оригіналі італійською: «delle feste del centenario» (святкування чотиристаліття від дня народження Мікеланджело). ↩
Назва картини італійською («le Marie al sepoloro» — так у тексті; правильно «sepolcro»): «Марії біля гробу» — біблійна сцена (жінки-мироносиці). ↩
В оригіналі італійською: «le viali». ↩
В оригіналі італійською: «del piazzale» (майдан Мікеланджело, оглядовий майданчик над містом). ↩
В оригіналі англійською: «policemen». ↩
В оригіналі італійською: «le parte Sante» (так у тексті; очевидно, «porte Sante» — «Святі ворота»). ↩
В оригіналі італійською: «Guarda quell angelo, ou che bella bionda ó bianca come una fata!» («ou» — так у тексті). ↩
В оригіналі італійською: «porte Santé» (так у тексті; «Святі ворота»). ↩
В оригіналі італійською: «battistero di San Giovanni» (баптистерій Святого Іоанна у Флоренції). Марі помиляється: знамениті двері виконав Лоренцо Гіберті, а не Челліні. ↩