❦
Четвер, 19 серпня 1875
Jeudi 19 août 1875
Мені наснився жахливий сон — у мене випав зуб. Знак смерті в родині, а вчора мені снилося те саме, що й перед листом пані Говард. Та сьогоднішній сон так мене вразив, що о пів на сьому я йду до мами й лишаюся в неї в ліжку погомоніти.
J’ai fait un rêve affreux, je perdais une dent. Signe de mort dans la famille, et hier j’ai rêvé la même chose qu’avant la lettre de Mme Howard. Mais le rêve d’aujourd’hui me bouleverse tellement qu’à six heures et demie je vais chez maman et reste dans son lit à causer.
Хто ж це має померти?
Qui donc va mourir ?
Те саме мені снилося перед смертю дядька Еміля. Цього разу — один із передніх зубів.
J’ai rêvé la même chose avant la mort de l’oncle Emile. Cette fois c’est une des dents de devant.
Я тривожуся за нашу зиму. Як усе це владнається?
Je suis inquiète pour notre hiver. Comment tout cela s’arrangera-t-il ?
Я й справді стривожена й змучена.
Vraiment je suis inquiète et tourmentée.
Здаля Одіффре видається мені пересічним і звичайним, і я дивуюся, що колись бачила його інакшим.
De loin Audiffret me paraît commun et ordinaire et je m’étonne de l’avoir trouvé autrement.
У своєму 29-му зошиті, на сторінці 304, я пишу: «Одіффер був тут, але цього разу в нього бридкий колір обличчя й негарна шкіра, отже, нічого в ньому нема. Він і існував лише завдяки своєму кольору обличчя. Коли я нагадую собі, що він видавався мені гарним, мене бере неабиякий подив».
Je dis dans mon livre 29ème, page 304 - « Audiffer était là. mais il a un vilain teint et une laide peau cette fois, donc il n’a rien. Il n’existait que pour son teint. Quand je me dis, qu’il m’avait paru bien je m’étonne grandement ».-
Бідолашне дівчатко, що в Парижі брало досаду й уражене самолюбство за бозна-що. У Парижі мене дратувало багато чого, а Одіффер своєю поведінкою переповнив чашу цього роздратування.
Pauvre petite fille qui prenait le dépit et l’amour-propre blessé pour Dieu sait quoi, à Paris. J’étais exaspérée par bien des choses à Paris, Audiffer par sa conduite a mis le comble à cette exaspération.
Як же я була б розлючена, якби хтось подумав інакше. Найбільше я лютувала в Ніцці: я чекала блискучої перемоги, а здобула лиш якусь дрібну дурницю.
Que je serais furieuse si on pensait autre chose. J’étais surtout enragée à Nice, je m’attendais à une victoire éclatante et je n’eus qu’une petite bêtise.
О, та я була в нестямі. Дивно мені, як це виходить: я вважаю його гарним, а не кохаю, нітрохи. Надто здаля він видається мені бридким.
Oh ! mais j’étais furieuse. Je m’étonne comme cela se fait, je le trouve beau et je ne l’aime pas, mais pas du tout. Surtout de loin il me semble vilain.
За обідом мені стає майже зле, не знаю, що це, певно, спека.
A dîner je me trouve presque mal, je ne sais ce que c’est, la chaleur sans doute.
О третій ми їдемо до Швальбаха — Боже мій, яка різниця!
A trois heures nous allons à Schwalbach, bon Dieu quelle différence !
У Швальбаху видно живих істот: тут гуляють, чепуряться, ходять до джерела, грає кілька оркестрів, чарівні алеї, озеро, галерея, курзал1 — словом, чарівне курортне містечко. Не наважуся сказати, що я про нього думаю: після Шланґенбада воно видається мені раєм, а його мешканці — янголами.
A Schwalbach on voit des êtres vivants, on se promène, on s’habille, on va à la source, plusieurs musiques, des allées charmantes, un lac, une galerie, un Kurhaus, en un mot c’est une charmante ville d’eaux. Je n’ose en dire ce que je pense, après Schlangenbad, elle me paraît un paradis et ses habitants des anges.
J’y vois la demoiselle que je nommais à Nice Madame Obeziana [singe] et son frère, un petit qui était souvent avec Calderon, le petit Espagnol noir.
Швальбах видається мені чарівним, і я хочу часто туди їздити. Я найняла вікторію4 й пару коней і розʼїжджатиму всюди, аби лиш не вмерти з нудьги в цьому нестерпному закутку.
Schwalbach me paraît un charme et j’y veux souvent aller. J’ai loué une victoria et deux chevaux et me promènerai partout pourvu de ne pas mourir d’ennui dans cet endroit impossible.
Я рада, що відкрила для себе Швальбах.
Je suis contente d’avoir trouvé Schwalbach.
Дорогою назад я кажу, що звелю виліпити з себе у Флоренції скульптуру, зовсім оголену. Та й справді неможливо не увічнити себе для нащадків — я не маю права дати загинути такій красі.
En retournant je parle de me faire sculpter à Florence, toute nue. Vraiment c’est impossible de ne pas me faire pour la postérité, je n’ai pas le droit de laisser périr de telles beautés.
Примітки
Курзал (у Марі нім. Kurhaus, «курортний дім») — головна будівля для зібрань і розваг на німецьких водолікувальних курортах. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі: «Obeziana» — від російського «обезьяна» (мавпа); глузливе прізвисько, яке Марі дала цій панні ще в Ніцці. ↩
Вікторія — легкий двомісний відкритий екіпаж із відкидним верхом і місцем для кучера спереду; модний прогулянковий повіз. ↩