❦
Субота, 14 серпня 1875
Коли подумаю, що живемо лише раз, мені аж гірко марнувати час у цій клятій країні ковбас!Samedi 14 août 1875
Наші йдуть слухати музику, а я сиджу вдома й чую, як вона жалібно скиглить.
Les nôtres vont à la musique et je reste chez moi et l’entends gémir lamentablement.
Я нікуди не ходила, крім купалень, що навпроти. Нікого немає. Краще було б лишитися в Ніцці з Меркурієм і К°.
Je ne suis allée nulle part, excepté les bains qui sont en face. Il n’y a personne. Il vaudrait mieux rester à Nice avec Mercure & C°.
Коли згадаю про Джирофлу й про Робенсон, мені стає неспокійно.
Je suis inquiète de Girofla et de la Robenson, quand j’y pense.
Капелюх із чорного фетру чарівного фасону і сукня з темно-синього, майже чорного сукна, зовсім гладенька, що щільно облягає стегна, зі шлейфом, але шлейф підібраний і відкинутий набік, як на амазонці, і з-під нього видно білу нижню спідницю, яка вже сама тягнеться по землі. Черевики з жовтої шкіри з пряжками, панчохи кольору екрю. Свіже обличчя, царська постава, граційна хода.
Un chapeau de feutre noir d’une forme ravissante et une robe de drap bleu presque noir, tout unie, bien tirée sur les hanches et à traîne, mais la traîne est retroussée et ramenée sur le côté comme un habit de cheval, et laisse voir le jupon blanc qui traîne, lui. Souliers de peau jaune à boucles, bas écrus. Figure fraîche, port royal, démarche gracieuse.
Побачивши, як я спускаюся, Діна вигукує: «Я тебе не впізнаю! Ти мов старовинна картина!»
Dina s’écrie en me voyant descendre: « Je ne te reconnais pas ! Tu as l’air d’un tableau ancien ! ».
Що значить убрання! Цілком справедливо захоплена власною особою, я прошу Діну провести мене містом. Це не місто, а наче парк якогось замку.
Combien fait la toilette ! Justement enchantée de ma personne, je prie Dina de me conduire par la ville. Ce n’est pas une ville mais comme le parc d’un château.
Місце чарівне, і на кожному кроці бачиш стежки, що здіймаються вгору й губляться в зелені, балкони з балюстрадами, сільські місточки, гори, рівнини. Справді чарівно. Але на ці балюстради ніхто не спирається, алеї безлюдні, поетичні й мальовничі сходи порожні.
L’endroit est ravissant et à chaque pas on voit des montées se perdant dans la verdure, des balcons à balustrades, des petits ponts rustiques, des montagnes, des plaines. Charmant en vérité. Mais sur ces balustrades personne n’est appuyé, les allées sont désertes, les escaliers poétiques et pittoresques vides.
Милуючись цими красотами, я вголос нарікаю.
Je me plains tout haut en admirant ces belles choses.
Ось, моя люба, наприклад, я кажу, що нуджуся, що нікого немає, — хтось підходить ззаду, я обертаюся, а це людина, яка думає те саме, що я щойно сказала, ми заговорюємо — і маєш!
Voilà, ma chère, par exemple je dis que je m’ennuie, qu’il n’y a personne, quelqu’un vient derrière moi, je me retourne c’est une personne qui pense ce que je viens de dire, on se parle et voilà !
Ну що ж! — вигукує вона. — То обернися, швидше!
Eh bien ! s’écrie-t-elle, retourne-toi donc, vite !
Я обертаюся і бачу… свиню, біло-рожеву, яку вели на привʼязі.
Je me retourne et je vois... un cochon, blanc et rose qu’on conduisait en laisse.
О сьомій ми спускаємося до молочарні. Чарівно: то підіймаєшся, то спускаєшся чудовими стежками.
A sept heures nous descendons à la laiterie. C’est charmant, on monte, on descend par des chemins adorables.
Увесь Шланґенбад — чарівний сад: ні вулиць, ні площ, тут і там охайні й прості будиночки.
Tout Schlangenbad est un ravissant jardin, pas de rues, pas de places, ça et là des maisonnettes propres et simples.
Я ледве говорю по-німецьки й вигадую нову мову, додаючи irt до всіх французьких слів; усі сміються й говорять, як я. Я скаржуся на нудьгу й прошу привабливих і пристойних молодих людей. Князь пропонує мені російського військового аташе, який тут перебуває і чийого імені я не знаю.
Je parle à peine allemand et invente une nouvelle langue, en ajoutant irt à tous les mots français, tout le monde rit et parle comme moi. Je me plains de l’ennui et demande des jeunes gens séduisants et comme il faut. Le prince m’offre un attaché militaire russe, qui est ici et dont je ne sais pas le nom.
За вечерею він сидить за іншим столом, а князь раз у раз повторює, що завтра будуть похорони, — бідолашного агента пронизують мої погляди. Він мене не помітив, і я на нього не дивилася; він видається мені посереднім.
A souper, il est à une autre table et le prince dit tout le temps que demain il y aura un enterrement, le pauvre agent est percé de mes regards. Il ne m’a pas vu et je ne l’ai pas regardé, il me semble médiocre.
Але все одно сміємося. Я тут як Базілевич спочатку в Спа, що на все горло вимагала кавалерів.
Mais on rit tout de même. Je suis ici comme Basilévitch au commencement à Spa, qui demandait à grands cris des cavaliers.
Чому це мене кохає Фіулулу, а не Джирофла!
Pourquoi est-ce Fiouloulou qui m’aime et pas Girofla !
Бідолашний маленький ніццянець: йому від цього тільки лихо, а мені ніякого пуття.
Pauvre petit Niçois, cela lui fait du mal et à moi aucun bien.
А от якби то був інший, він поїхав би за мною сюди, і я була б у захваті.
Tandis que, si c’était l’autre, il me suivrait ici et j’aurais été enchantée.
Як шкода, що це один, а не другий. І подивіться, як воно буває. Одного я ні на мить не бажала, а другого бажала довго. Це безглуздя, слово честі!
Quel dommage que ce soit l’un au lieu de l’autre. Et voyez comme cela se fait. Je n’ai jamais un instant désiré l’un et j’ai longtemps désiré l’autre. C’est absurde, ma parole d’honneur !
Я вже не кажу про враження, яке я тут справила. Така, як була сьогодні, я могла б справити його й на інше товариство, і деінде, а не в Шланґенбаді. Та хоч яке миршаве товариство, а все-таки це завжди якась приємність.
Je ne parle pas de l’effet que j’ai produit ici. Comme j’étais aujourd’hui j’en pourrais produire sur un autre monde et dans un autre endroit que Schlangenbad. Mais si vilain que soit le monde cela fait toujours un certain plaisir.
Мені бракує мого двору; ах, якби тільки вони були тут, мої ніццькі знайомі, все було б гаразд. Змирімося, лягаймо рано, вставаймо з півнями, це піде мені на користь.
Je regrette ma cour, ah ! si seulement ils étaient ici, mes gens de Nice, tout irait bien. Résignons-nous, couchons-nous de bonne heure, levons-nous avec les poules, cela me fera du bien.
Найгидкіше те, що тут немає жодного пристойного дзеркала: у них ти синя й перекошена, до того ж вони маленькі, всієї сукні не видно. Десять разів на день я підходжу до шафи, щоб на себе помилуватися, і натрапляю на дурне дерево! Це тяжке позбавлення.
Ce qui est abominable c’est qu’il n’y a pas une glace convenable, elles vous font bleu et de travers, et elles sont petites, on ne voit pas la robe entière. Dix fois par jour je m’approche de l’armoire pour me mirer et je rencontre un bois stupide ! C’est une grande privation.
Після вечері я йду нагору; ледве освітленим коридором назустріч мені йде якийсь пан, я випростовуюся і… це Валіцький!
Après souper, je monte, un monsieur vient en face dans le corridor à peine éclairé je me redresse et... c’est Walitsky !
Ех, друже мій, яка прикрість: я думала, що зустріну когось, а це ви. Ідіть до біса!
Eh ! mon ami, c’est désolant, je croyais rencontrer quelqu’un et c’est vous. Allez-vous-en au diable !
Карти пророкують мені повернення, яке мене вельми приємно здивує. Я розважаюся тим, що говорю, як Джирофла, переймаю всі його жести й манери. Це жалюгідно. Невже я ніколи не втовкмачу собі в голову, що йому на мене начхати!
Les cartes me prédisent un retour qui me surprendra tout à fait agréablement. Je m’amuse à parler comme Girofla, à avoir tous ses gestes et manières. C’est misérable. Je ne me mettrai donc jamais dans la tête qu’il ne se fiche pas mal de moi !