❦
Неділя, 15 серпня 1875
Dimanche 15 août 1875
О пів на девʼяту ми вирушаємо до Вісбадена двома ландо.
A huit heures et demie nous partons pour Wiesbaden en deux landaus.
Я знову вся в білому й у жовтих черевичках, і дуже гарненька. Передусім ми слухаємо месу в російській каплиці, потім ідемо до курзалу1 — розкішні зали, сад з озером, торгові галереї, усе нагадує мені Баден, і все гарніше за Баден. Але це тіло без душі. За часів азартних ігор тут бувало вишукане товариство. Ми проходимо повз і своєю елегантністю здіймаємо справжню бурю.
Je suis de nouveau tout en blanc et souliers jaunes, et très jolie. Avant tout nous entendons la messe à la chapelle russe, puis au Kursaal, de magnifiques salles, le jardin avec un lac, les galeries de magasins, tout me rappelle Bade et tout est plus beau que Bade. Mais c’est un corps sans âme. Au temps des jeux il y avait du beau monde. Nous passons et soulevons une tempête par notre élégance.
Кілька панів, доволі гарних, наскільки я могла розгледіти, кидаються до вікна, полишивши їжу; ми входимо до великої зали пройшовши повз вікна ресторану, і тієї ж миті ті самі пани вриваються туди іншими дверима; ми входимо до зали для гри — і ці шаленці теж, за хвилину по нас, та оскільки я саме поправляла Дінин шлейф, вони вельми делікатно відступили.
Plusieurs messieurs, assez jolis autant que j’ai pu voir, se précipitent vers la fenêtre abandonnant leur manger, nous entrons dans la grande salle, après avoir passé devant les fenêtres du restaurant et au même instant s’y jettent les mêmes messieurs par une autre porte, nous entrons dans le salon des jeux et ces fous aussi une minute après, mais comme j’arrangeais la traine de Dina ils se retirèrent avec beaucoup de délicatesse.
Мама зі Стьопою, його дружиною та Валіцьким іде оглядати крамниці й залишає нас грати в шашки. Підходить якийсь пан, вітається з Діною: «Це ваша кузина?2» — «Так3», — відповідає вона. Я подаю йому руку, бо вгадую в ньому Батуріна, друга Жоржа, Стьопи, та закоханого в мою матір ще відколи їй було дванадцять. Вони дуже любилися, але не побралися. Він одружився з жінкою на десять років старшою за себе, яка тримає його під каблуком завдяки своїй рідні та звʼязкам. Щоразу, зустрівши маму, він докоряє їй, що вона не вийшла за нього, — не при дружині, о ні!
Maman avec Stiopa, sa femme et Walitsky s’en va voir les boutiques et nous laisse jouer aux dames. Vient un monsieur, salue Dina: -Est-ce votre cousine ? - Oui dit-elle. Je lui tends la main parce que je devine en lui Batourine, l’ami de Georges, de Stiopa, et l’amoureux de ma mère depuis l’âge de douze ans. Ils s’aimaient beaucoup, mais ne se marièrent pas. Il a épousé une femme de dix ans plus âgée que lui qui le tient sous sa pantoufle par ses alliances et parentés. Chaque fois qu’il rencontre maman il lui reproche de ne pas l’avoir épousé, pas devant sa femme oh ! non.
Він каже, що я дуже схожа на матір, і відрекомендовує мене своїй дружині, старій і негарній, але з найкращого товариства, любʼязній та приємній. Вона каже, що я — викапана мати. Що неправда: я не така вродлива, як вона, і дуже мило з її боку це сказати.
Il dit que je ressemble beaucoup à ma mère, et me présente à Madame sa femme qui est vieille et laide mais du meilleur monde, aimable et agréable. Elle dit que je suis le portrait de ma mère. Ce qui n’est pas vrai, je ne suis pas aussi belle qu’elle et c’est très aimable de le dire.
Ми разом ідемо шукати наших, але не знаходимо їх. Батуріни йдуть, попросивши мене переказати мамі, щоб вона прийшла о пів на четверту.
Nous allons ensemble à la recherche des nôtres, mais ne les trouvons pas. Les Batourine s’en vont en me priant de prier maman de venir à trois heures et demie.
Ми обідаємо в курзалі о другій і йдемо до Батуріних. У них власний дім. Мені приємно з пані: вона говорить про речі, які мене цікавлять і які я люблю.
Nous dînons au Kursaal à deux heures et allons chez les Batourine. Ils ont une maison à eux. Je me plais avec madame, elle parle de choses qui m’intéressent et que j’aime.
Pendant qu’elle nous montre la maison à moi et à Dina, ma mère reste seule avec son ex-amoureux, il lui baise la main et les larmes aux yeux: Maria Stepanovna, nous aurions pu avoir une aussi grande fille ! (c’est maman qui me le raconte ce soir).
Ще б пак, бідолаха, — його ж діти жахливі.
Je crois bien, pauvre homme, ses enfants sont affreux.
Донька княгині Суворової виходить за князя Четвертинського, що має сто тисяч карбованців ренти. Чудова партія!
La fille de la princesse Souvoroff épouse le prince Tchetvertinsky qui a cent mille roubles de rente. Magnifique parti !
Ми йдемо слухати музику, як у Бадені, — тут сидять довкола маленьких столиків.
Nous allons à la musique comme à Bade, on est assis autour de petites tables.
Аж раптом, о несподіванко! Кого я бачу! Дядя6! Пан де Тулуз!
Tout d’un coup, ô surprise ! Qui vois-je ! Diadia ! M. de Toulouse !
Ми сідаємо разом і так сидимо до шостої, а тоді вирушаємо назад до Шланґенбада, що за півтори години від Вісбадена.
On se met ensemble et on reste ainsi jusqu’à six heures, alors nous repartons pour Schlangenbad qui est à une heure et demie de Wiesbaden.
Але яку жахливу новину мені повідомляють! Карло Гамільтон помер чи майже помер! Домігшись розлучення задля пані Паскевич, він був у Петербурзі напередодні весілля з нею, аж раптом на Невському його коні понесли, він вилетів з екіпажа й опинився в такому жалюгідному стані, що його вважають мертвим. Лікарі вже не сподіваються його врятувати.
Mais quelle affreuse chose on m’apprend ! Carlo Hamilton est mort ou peu s’en faut ! Ayant obtenu le divorce pour Mme Paskevitch, il était à Pétersbourg à la veille de l’épouser, lorsque en passant par la Newsky ses chevaux s’emportent, il tombe de voiture et dans un si pitoyable état qu’on le croit mort. Les médecins désespèrent de le sauver.
Це розповіла мамі одна російська пані, що була тут. Вона покинула Петербург того ж вечора, коли сталося нещастя, і не знає, живий він чи мертвий.
C’est une dame russe qui était ici qui l’a dit à maman. Elle a quitté Pétersbourg le soir de l’accident et ne sait pas s’il vit ou s’il est mort.
Ця подія наробила в столиці страшенного галасу.
Cette affaire a fait un bruit effroyable dans la capitale.
Бідолашний Карло, саме тоді, як мав стати щасливим! Якби хто знав, як мені від цього боляче. Я вражена й засмучена.
Pauvre Carlo, au moment d’être heureux ! Si on savait combien cela me fait de peine. Je suis surprise et chagrinée.
Бідолашна Паскевич, це жахливо!
Pauvre Paskevitch, c’est affreux !
Саме її мені шкода.
C’est elle que je plains.
Він помер — і по всьому, але вона лишається, вона живе. Боже мій, яка ж вона, мабуть, нещасна!
Lui est mort et c’est fini, mais elle reste, elle vit. Mon Dieu qu’elle doit être misérable !
Любити одне одного стільки часу, нарешті всього домогтися, бути напередодні весілля — і таке нещастя! Мені здається, що це несправедливість, жорстокість із боку небес!
S’aimer tant de temps puis enfin tout obtenir, être à la veille de se marier et un tel malheur ! Il me semble que c’est injustice, cruauté, de la part du ciel !
Я отримала портрети від Валері. Є серед них чарівні.
J’ai reçu les portraits de Walery. Il y en a de ravissants.
Примітки
Курзал (нім. Kursaal) — головна зала для зібрань і розваг на німецьких водолікувальних курортах. Після заборони азартних ігор 1872 року такі заклади втратили колишній блиск. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
«Марія Степанівна» — російське звертання на імʼя та по батькові; так Батурін офіційно й водночас зворушливо називає матір Марі. ↩
В оригіналі: «Diadia» — російське «дядя» (фамільярна форма); тут так Марі називає графа де Тулуз-Лотрека («пан де Тулуз»), а не свого дядька Жоржа. ↩