❦
Вівторок, 10 серпня 1875
Mardi 10 août 1875
Я писала 18 березня 1874 року, що морочуся з Федюсом, бо нікого більше немає; він усе ж кращий за Еміля дʼОдіффре, а я не можу жити без бодай однієї уявної дурниці.
Je dis le 18 mars 1874 que je m’occupe de Fedus parce qu’il n’y a personne, il est tout de même mieux qu’Emile d’Audiffret et je ne puis vivre sans au moins une imaginaire bêtise.
Аж ось я пригадую, що Ламбертьє одружується, і починаю про Еміля: «Мені кілька разів кортіло побачити Еміля, який так наслідує герцога» і так далі, і так далі, і так далі, а тоді нижче: «Наслідуючи його, він стане кимось. Усе в ньому йде від цього високого взірця, і, далебі, це йому не шкодить».
Mais voilà que je pense que Lambertye se marie et je commence Emile: - Je voulus voir plusieurs fois Emile qui copie tant le duc etc. etc. etc. puis plus loin. A force de le copier il deviendra quelque chose. Tout chez lui vient de ce sublime modèle et en vérité ça ne fait pas mal.
Бачте, як це почалося.
Voyez comment cela a commencé.
Уранці приходить моя нова покоївка, Гелен Кефе, маленька англійка сорока років, усміхнена й послужлива.
Le matin vient ma nouvelle femme de chambre, Helen Kefe, une petite Anglaise, âgée de quarante ans, souriante et serviable.
Подають ландо, і ми їдемо в місто до всіх тих людей, що трудяться, аби мене прикрасити.
Le landau vient et nous allons en ville chez tous ces gens qui travaillent à m’embellir.
Сукня біло-жовта, кремова, як каже Лаферʼєр, і капелюшок з італійської соломки, геть укритий білим пірʼям, викладеним якнайвишуканіше, і піднятий ззаду кулькою конвалій.
Robe blanc-jaune, crème, comme dit Laferrière et un chapeau de paille d’Italie, tout couvert de plumes blanches placées le plus galamment du monde, et relevé derrière par une boule de muguets.
Цей капелюшок, чарівний сам собою, мені дивовижно личить. Отож ми їдемо в ліс, саме вчасно. Там натовп, але здебільшого чоловіки й кокотки; поки я силкувалася, щоб обличчя в мене не було дурнуватим — від того, що бачиш стільки люду й убрань, — я помічаю двох вороних коней і ліврею, добре мені знайомі.
Ce chapeau ravissant par lui-même me va à ravir. Ainsi nous allons au Bois, juste à temps. Il y a foule, mais pour la plupart des hommes et des cocottes, pendant que je m’étudiais à ne pas avoir une stupide figure, à force de voir tant de monde et de toilettes, j’aperçois deux chevaux noirs et une livrée bien connues.
До мене йшла прекрасна істота. У біле вбрана1… Але що я бачу: із золотавого її волосся стало темно-рудим, того гарного каштанового відтінку, який воно має на її портреті на віллі. Це їй дуже личить. Вона вбрана в біле, як я і сказала, того ж кремового білого, що й у мене. У неї найгарніший екіпаж і найрозкішніша запряжка.
A moi veniva la creatura bella. Di bianco vestita ... Mais que vois-je, de dorés ses cheveux sont devenus roux foncés, de cette belle teinte marron qu’ils ont sur son portrait à sa villa. Cela lui va très bien. Elle est di bianco vestita comme je l’ai dit, de ce blanc crème comme moi. Elle a la plus belle voiture et le plus riche attelage.
Вона зʼявляється, наче зірка, і робить лише одне коло.
Elle apparaît comme une étoile et fait un tour seulement.
Від її елегантності мене охоплюють потаємні заздрощі, а Стьопа якнайдоречніше декламує вірші Некрасова, так що я тремчу від правди й краси цих віршів.
A la vue de son élégance je suis prise d’une secrète envie, et Stiopa récite les vers de Nekrassoff on ne peut plus à propos, de sorte que je frissonne à la vérité et beauté de ces vers.
Я люблю цю жінку. Як Гамільтон — єдиний чоловік, так вона — єдина жінка для мене. Гамільтон, вона і я: понад це — нічого2.
J’aime cette femme. Comme Hamilton est le seul homme, elle est la seule femme pour moi. Hamilton, elle et moi: Nec plus.
Заберіть її оточення її шик, як сказав би Фіулулу — і половина її зникне. Ніхто, крім неї та мене, не вміє так носити вбрання, ні в кого немає стільки шику, як сказав би Фіулулу, — слово вульгарне, але страшенно виразне3.
Otez son entourage son chic comme dirait Fiouloulou et la moitié d’elle s’en ira. Personne qu’elle et moi ne sait, si bien porter la toilette, personne n’a autant de chic, comme dirait Fiouloulou, mot vulgaire mais awfully expressive
Мене непереборно тягне до Амелі Джої. Треба заговорити до неї; за першої ж нагоди я з нею заговорю. Між нами щось буде, мій геній мені це каже.
J’ai un penchant irrésistible vers Amélie Gioia. Il faut lui parler, à la première occasion je lui parlerai. Il y aura quelque chose entre nous, mon génie me le dit.
На мене задивлялися. Там був Ротшильд, Адольф, той, який два роки тому в Ніцці спинявся як укопаний і дивився на мене в усі очі, коли я була ще дівчам.
J’étais regardée. Rothschild, Adolphe était là, celui qui, il y a deux ans à Nice, s’arrêtait tout court et me regardait en plein, alors que j’étais petite fille encore.
Я була дуже гарненька, ніхто мого віку не вдягався так, як я, і я привертала погляди всіх на набережній. Особливо першого року після війни, взимку 1871–1872, мені було дванадцять-тринадцять, я носила костюм із чорного оксамиту, такі самі капелюшок і черевички, золоте волосся на плечах, а ще інший костюм — із блакитно-сірого кашеміру. Я була чарівною дитиною. Особливо в чорному я скидалася на англійську гравюру.
J’étais très gentille, personne de mon âge ne s’habillait comme moi et j’attirais les regards de tout le monde à la Promenade des Anglais. Surtout, la première année après la guerre, l’hiver 1871-1872, j’avais douze à treize ans, je portais un costume de velours noir, un chapeau et des bottines pareils, les cheveux dorés sur les épaules, et un autre costume de cachemire bleu et gris. J’étais une ravissante enfant. Surtout en noir j’avais l’air d’une gravure anglaise.
Даніс говорив мені про ці костюми й про моє тодішнє кокетство. Я була ще кокетливіша, ніж тепер, а в такої малої дитини це було дивовижно.
Danis m’a parlé de ces costumes et de ma coquetterie d’alors. Je l’étais encore plus que maintenant et, en une si jeune enfant, c’était merveilleux.
Ця Джоя мене вразила, мені страшенно кортить лишитися, але я все витратила — треба їхати й покинути всі ці краси: Джою, Париж і все.
Cette Gioia m’a bouleversée, j’ai terriblement envie de rester, mais j’ai tout dépensé il faut partir et laisser là toutes ces beautés, Gioia, Paris et tout.
Мене тішить і заспокоює те, що Джоя приваблює мене так само, як Одіффер. Я хотіла лишитися заради нього, я хочу лишитися заради неї.
Ce qui me plaît et me rassure c’est que Gioia est pour moi tout aussi attrayante qu’Audiffer. J’avais envie de rester pour lui, j’ai envie de rester pour elle.
Це якнайбільше заспокоює й доводить, що ніццянець для мене не те, що могли подумати. Елегантні чоловіки, жінки на кшталт Центифолії, екіпажі й коні, меблі — усе це займає мене однаково.
C’est on ne peut plus rassurant et cela prouve que le Niçois ne m’est pas ce qu’on a pu croire. Les hommes élégants, les femmes comme Centifolia, les équipages et les chevaux, les meubles et tout cela m’occupe de la même manière.
Лише один займає мене як чоловік.
Un seul m’occupe comme homme.
Примітки
В оригіналі італійською: «A moi veniva la creatura bella. Di bianco vestita» (у дантівському дусі; «moi» — так у тексті, французька форма замість італійського «me»). Далі Марі повторює: «di bianco vestita». ↩
В оригіналі латиною: «Nec plus» — скорочене nec plus ultra: «і нічого понад те», тобто межа досконалості. ↩
В оригіналі англійською: «awfully expressive». ↩