❦
Пʼятниця, 6 серпня 1875
Vendredi 6 août 1875
Повертаюся з Опери. Давали «Жидівку». Ми сиділи в темній і тісній ложі-бенуарі. Мене побачили лише у фойє. Я була зачесана й вбрана так, як люблю, і була собою задоволена.
Je reviens de l’Opéra. On donnait « La Juive ». Nous étions dans une baignoire sombre et petite. On ne m’a vue qu’au foyer. J’étais coiffée et habillée comme j’aime et j’étais satisfaite de moi.
- Vraiment ici on voit rarement des robes de Worth si bien que l’on braque les yeux sur vous, me dit Smirnoff qui marchait avec Machenka derrière moi et Stiopa.
Та дивилися ж не на сукню. На мені проста сукня з білої тафти, геть гладенька, пошита Кароліною. На мені прозорі панчохи й черевички з жовтої шкіри з пряжками. Це було так гарно, що Стьопа спитав мене, чи знайдеться якийсь Бекінгем, щоб потиснути мені ніжку, як Анні Австрійській3.
Ce n’est pas la robe qu’on regardait. J’ai une simple robe de taffetas blanc, tout unie, faite par Caroline. J’ai des bas transparents et des souliers de peau jaune à boucles. C’était si joli que Stiopa m’a demandé s’il y aurait un Buckingham pour me presser le pied comme à Anne d’Autriche.
Я виглядала дʼОдіффре.
Je cherchais d’Audiffret.
Театр великий, без бінокля нікого не розгледіти, а позаяк я нікого не бачила й мене ніхто не бачив, я нудилася до смерті.
Le théâtre est grand, on ne voit personne sans binocle, or ne voyant pas et n’étant pas vue je m’ennuyais mortellement.
Що ж до співу, то на нього я майже не звертала уваги.
Quant au chant, je n’y ai presque pas fait attention.
Я мала позувати у Валері, але було надто темно. Я нуджуся так, що це аж неприродно, і гадаю, що серце моє хворе.
Je devais poser chez Walery mais il faisait trop sombre. Je m’ennuie tant que ce n’est pas naturel et je crois mon cœur malade.
Я дійшла до того, що мене аж тягне до Ніцци. Тут я почуваюся надто дрібною. Там я не нудилася. Але й там я дрібна і навіть нещасніша, ніж тут. Там я завжди принижена й самотня, а тут я загублена в юрбі, ніхто на мене не дивиться (хоча в це останнє я й слова не вірю).
Je suis arrivée à désirer Nice. Je me sens trop petite ici. Là je ne m’ennuyais pas. Mais là aussi je suis petite et plus malheureuse qu’ici. Là je suis toujours humiliée et isolée, ici je suis perdue dans la multitude, personne ne me regarde (quant à ce dernier je n’en crois pas un mot).
Я роздягаюся, милуючись своєю шкірою та золотими кучерями, і кажу собі: хто ж тоді гідний любові, якщо мною нехтують?
Je me déshabille en admirant ma peau et mes boucles dorées, et je me dis: Qui donc est digne d’être aimé si je suis dédaignée ?
Я нікого не зношу: Стьопа, його дружина, Смирнов — усі діють мені на нерви. Я нещасна. Мені потрібне якесь заняття; доки його не матиму, я думатиму про свою поразку й мучитимуся.
Je ne peux supporter personne, Stiopa, sa femme, Smirnoff, tous m’énervent. Je suis misérable. Il me faut une occupation tant que je n’en aurai pas je penserai à ma défaite et je me tourmenterai.
навскоси
Яка поразка? Уся ця поразка вигадана. Та чого ж я хотіла?
en travers Quelle défaite ? Toute cette défaite est imaginée. Que voulais-je donc ?
Ах! якби завтра була гарна погода, я б поїхала в ліс, та ні — небо змовляється проти мене й мене кривдить!
Ah ! s’il faisait beau demain j’irais au Bois, mais non, le ciel conspire contre moi et me maltraite !
Хочу, щоб усі знали: я жадаю гарної погоди, щоб побачити це чудовисько-ніццянця. О! яка ж я боягузка.
Je veux qu’on sache que je désire le beau temps pour voir ce monstre Niçois. Oh ! je suis lâche.
Бувають хвилини, коли я ніжно думаю про цього чоловіка й тихенько підступаю до слів: я його кохаю, — але, дійшовши до цих трьох слів, я відступаю й бачу, що не кохаю його, тож і сама не знаю, що думаю, чого хочу, що зі мною.
Il y a des moments où je pense tendrement à cet homme et me conduis doucement vers: je l’aime, mais arrivée à ces trois mots je recule et vois que je ne l’aime pas, de sorte que je ne sais moi-même ce que je pense, ce que je veux, ce que j’ai.
Тутешній світ діє мені на нерви. Я скаженію від того, що не належу до нього.
Je suis énervée par le monde d’ici. Je rage de n’en faire pas partie.
Я бачу всіх цих людей, усіх цих титулованих і багатих жінок, усіх цих елегантних чоловіків. У вухах мені лунають гучні імена, а очі мені засліплюють герби родові герби й блискучі лівреї.
Je vois tous ces gens, toutes ces femmes titrées et riches, tous ces hommes élégants. A mes oreilles résonnent les grands noms et mes yeux sont éblouis par les armoiries blasons et les livrées étincelantes.
Боже мій, навіщо Ти дав мені лише розуміння й жагу!!
Mon Dieu, pourquoi ne m’avoir donné que la compréhension et l’envie !!
Боже мій, змилуйся над моєю душею, що роздирається на шматки.
Mon Dieu, prenez en pitié mon âme qui se déchire.
Боже мій, прости мою безумну честолюбність!
Mon Dieu, pardonnez ma folle ambition !
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Натяк на роман Александра Дюма «Три мушкетери»: герцог Бекінгем був закоханий у французьку королеву Анну Австрійську. ↩