❦
Середа, 30 червня 1875
Коліньйон їде о другій.Mercredi 30 juin 1875
Я думала, що, може, випадково побачу, як приїде Одіффре. Потяг, що прибуває з Італії, за кілька хвилин вирушає далі на Париж.
J’avais l’idée de voir par hasard arriver Audiffret. Le train qui arrive d’Italie repart dans quelques minutes pour Paris.
Ми — тітка, Діна, Коліньйон і я — приїжджаємо за десять хвилин до відправлення; пасажири давно вже вийшли.
Nous, ma tante, Dina, Collignon et moi, arrivons dix minutes avant le départ, les voyageurs étaient depuis longtemps débarqués.
Поруч із купе, де була Коліньйон, було спальне купе, і в цьому купе сидів молодий чоловік, і цей молодий чоловік висунувся по пояс із вікна й не зводив із мене очей. Я лише мигцем його побачила, але щойно помітила його погляди, як перестала слухати, що говорили; говорили самі мої губи, і, обіймаючи Коліньйон, я мимоволі глянула на цього чоловіка, але тільки раз. Потяг ще кілька хвилин стояв на станції, а чоловік не відводив очей. Мене це неабияк потішило.
A côté du compartiment où était Collignon était un coupé-lit et dans ce coupé il y avait un jeune homme et ce jeune homme sortit la moitié du corps hors de la portière et ne me quitta pas des yeux. Je n’ai fait que l’entrevoir mais dès que j’eus remarqué ses regards je ne prêtai plus aucune attention à ce qu’on disait, mes lèvres seules parlaient, et malgré moi tout en embrassant Collignon je regardai l’homme, mais une fois seulement. Le train resta encore quelques minutes en gare et l’homme ne détourna pas les yeux. Cela m’a amusé sérieusement.
Потяг уже рушив, я кілька кроків ішла поруч, розмовляючи з Коліньйон, і відчувала на собі ці очі.
Le train marchait déjà, je le suivis pendant quelques pas en parlant à Collignon et je sentais ces yeux.
Усі це помітили, і за столом про це говорять уголос.
Tout le monde a remarqué cela et on le dit tout haut à table.
— Тоді йому треба було б лишитися, — каже мама.
Il faudrait qu’il reste alors, dit maman.
О! Це був би роман, а романи зі мною не трапляються.
Oh ! c’eut été un roman et les romans ne m’arrivent pas.
А чому б це вони зі мною не траплялися?
Et pourquoi ne m’arriveraient-ils pas ?
Іду купатися й купаюся, пірнаю, стрибаю, роблю все, що вмію.
Je vais au bain et me baigne, je plonge, je saute, je fais tout ce que je sais faire.
Тітку обступили Біховець, Смирнов, Енотеас і Валіцький.
Ma tante est tout entourée de Bihovetz, Smirnoff, Enotëas et Walitsky.
Коліньйон поїхала, а тато кричить і сердиться на всіх нас.
Collignon est partie et papa hurle et se fâche contre nous tous.
Стара історія.
Vieille histoire.
Вікна замку знову мене ошукали. Вони були відчинені, ніби хтось приїхав. Я думала, що без цього шибеника нудьгуватиму більше.
Les fenêtres du château m’ont encore trompée. Elles étaient ouvertes et comme si on était arrivé. Je croyais que je m’ennuierai davantage sans ce garnement.
Я нудьгувала не більше, ніж звичайно в Ніцці; я ледве відчула відсутність вродливого ніццянця.
Je ne me suis pas ennuyée plus que d’habitude à Nice, j’ai à peine senti l’absence du beau Niçois.
Ото вже він був би невдоволений, якби про це дізнався!
C’est lui qui serait mécontent de le savoir !
навскоси
Це неправда.
en travers Ce n’est pas vrai.
Дядько не їде! Краще б уже сказали, що він не приїде, — тоді хоч знали б, як бути!
Mon oncle n’arrive pas ! Il aurait mieux valu dire qu’il ne viendrait pas, on saurait comment faire au moins !
Ох, ці Бабаніни, безладні люди!
Ah ! ces Babanine, gens de désordre !
Поль пише, що на мене чекають; мені нудно, я хочу поїхати.
Paul écrit qu’on m’attend, je m’ennuie, je veux aller.
Я вигадала сукні, які тепер треба шити, і вони не дають мені спокою.
J’ai inventé des robes qu’il faut exécuter, qui me dérangent.
Я вдягла мамин жакет, який вона носила в шістнадцять років, тобто двадцять два роки тому. Це сірий жакет у стилі Людовика XIV з темно-червоного оксамиту, гаптований золотом.
J’ai mis une casaque de maman quand elle avait seize ans, il y a de cela vingt-deux ans. C’est une casaque grise Louis XIV en velours rouge foncé brodée d’or.
Він сидить на мені як улитий і ще зовсім свіжий.
Elle me va comme un gant et est encore fraiche.
Яка чудова фігура була в моєї матері!
Quelle admirable taille ma mère avait !
Так, вона була дуже гарна; вона й тепер була б гарна й ставна, якби хвороби її так не змучили. Вона не може ні вдягнути корсет, ні зачесатися, а останнім часом зовсім змарніла, хвора, і її шкода.
Oui, elle était bien belle, elle serait belle et bien faite encore maintenant si les maladies ne l’avaient tant maltraitée. Elle ne peut ni mettre un corset, ni se coiffer, et ce dernier temps est toute défaite et malade et à plaindre.
Я пришила до цього жакета, відкритого спереду, мереживний плоєний комір — немає нічого білішого за мою шкіру, і в ньому я просто чудова.
J’ai cousu une fraise de dentelle à cette casaque ouverte devant, rien de plus blanc que ma peau et je suis admirable ainsi.
Я цілком вірю, що жінки тих часів були гарні. З таким обличчям, як у мене, тоді вважалися красунями, а красуні — богинями!
Je crois bien que les femmes d’alors étaient belles. Avec ma figure on passait pour une beauté et une beauté passait pour une déesse !
Цей оксамит, ці відкриті декольте, ці мережива, ці довгі припасовані талії, які так вигідно підкреслюють жінку, ці довгі сукні й розкішні тканини, ці такі поетичні зачіски. Не те що нинішня бридка голова: усе волосся зібране в бридкі дрібні кучерики або все підібране, одним словом — бридко.
Ce velours, ces gorges ouvertes, ces dentelles, ces tailles longues et ajustées qui font valoir la femme, ces robes longues et ces riches étoffes, ces coiffures si poétiques. Ce n’est pas la vilaine tête d’à présent, tous les cheveux ramassés en vilaines petites boucles, ou tout ramassés, en un mot vilainement.
Діна перебиває мене, щоб показати освітлене вікно Одіффре, і з мого темного кабінету ми в бінокль бачимо чоловіка біля вікна з обома піднятими руками, наче він тримає бінокль; було б кумедно, якби він робив те саме, що й ми.
Dina m’interrompt pour me montrer la fenêtre d’Audiffret éclairée et de mon cabinet sombre avec un binocle nous voyons un homme à la fenêtre avec les deux bras en l’air comme tenant un binocle, c’eut été drôle s’il faisait ce que nous faisons.
Тільки нас не видно, ми в темряві.
Seulement nous on ne nous voit pas, nous sommes dans l’obscurité.