Примітки
В оригіналі італійською: «jettatore» — той, хто наводить «лихе око», приносить нещастя. ↩
«Крутити столи» — спіритичний сеанс столокручення, модна салонна забава того часу. ↩
«Флюїд» — у спіритичній термінології уявна енергія, що нібито передається через дотик і змушує стіл рухатися. ↩
Буріме (фр. bouts-rimés) — салонна гра: на задані наперед рими треба скласти вірш. ↩
У Марі слова для рим: Nice, bonjour, factice, amour, Nice. Український переклад вірша відтворює зміст і грайливий тон, але римослів відрізняється від оригінального. ↩
У французькому оригіналі гра слів на «la tour» (вежа) і «le four» (піч). В українському перекладі збережено комічну риму вежа/пежа (вигадане слово задля рими, як і в Марі). ↩
У друкованому виданні (Mon Journal, т. 5) тут виноска внизу сторінки без зазначення, чия вона, — очевидно, жартівлива приписка самої Марі: «Наступного дня після великої бурі казали, що вежа тріснула і що від володаря замку лишилася тільки жменька попелу» (фр. «Le lendemain dʼun grand orage on a dit que la tour avait craqué et que le châtelain nʼétait plus quʼun peu de cendre.»). Вежа у віршах — найімовірніше, вежа Одіффре (див. вірші в 035.0100–0101). ↩
«Крак!» — звуконаслідування тріску (фр. craque), збережено задля рими й комічного ефекту. ↩
douraque — російське «дурак» (дурень); Марі переходить на російську задля комічної рими. Збережено в перекладі. ↩
«Бідний Жак» (фр. pauvre Jacques) — популярна сентиментальна пісня кінця XVIII ст. ↩
Низка комічних рим на «-asse» (faces, carcasse, casse, paillasse, fracasse, mélasse, bécasse, chasse) — навмисне абсурдне нагромадження. В українському перекладі відтворено аналогічним нагромадженням навмисно перекручених рим на «-ація»; точні слова відрізняються від французьких. ↩
paillasse — соломʼяний матрац, убоге ложе; тут задля комічної рими передано як вигадане «паляція». ↩
bécasse — вальдшнеп; розмовне «дурепа, гуска». Передано грайливим «бекасія». ↩