❦
Неділя, 27 червня 1875
Я встаю о восьмій — рано як на неділю — і відразу ж сідаю писати, що хотіла б піти погуляти в сад, але спекотно, і мене це дратує.Dimanche 27 juin 1875
Читаю свій щоденник, пʼятнадцятий зошит. Але повертаюся я без кінця до першого: він здається мені щоразу новим, мені все здається, що я його так і не начиталася. Проте він так недбало нашкрябаний, що його ледве розбереш. Перепишу його начисто. Ніколи мені не наговоритися досхочу про той час, коли я його бачила, і щоразу, коли переходжу до іншого зошита, мені здається, що перший я прочитала неуважно.
Je lis mon journal livre 15ème. Mais c’est au premier que je retourne sans cesse, il me semble toujours nouveau, il ne me semble jamais l’avoir lu assez. Mais il est si mal griffonné qu’on déchiffre avec peine. Je vais le copier proprement. Jamais je n’aurai assez dit le temps où je le voyais et chaque fois que passe à un autre livre il me semble que je n’ai pas bien lu le premier.
навскоси
Я говорю про герцога, а скидається, ніби про Дивовижного.
en travers C’est du duc que je parle, on dirait du Surprenant.
Пані Сапоженікова, де Музе, Башкирцева й Романова їдуть до Монте-Карло, а ми, їхні доньки, йдемо на музику.
Mmes Sapogenikoff, de Mouzay, Bashkirtseff et Romanoff s’en vont à Monte-Carlo et nous leurs filles allons à la musique.
Де Дайєнс удає з себе таку саму молоденьку, як ми, і ми сміємося, як тоді, коли Джирофлу нам ще не представили. Фіулулу й Енотеас підходять до нас. Я даю першому су, щоб він промовив своє імʼя тим особливим тоном, який він уміє, і він чіпляє це су до свого ланцюжка. Сама того не бажаючи, я зробила дуже корисну річ: Одіффре побачить, що я його нічим не вирізняю. Зрештою, я не сама дала йому ту монету — це він попросив. Він чоловік лукавий і хитрий, і з ним треба бути насторожі.
De Daillens se fait aussi jeune que nous et on rit comme lorsque Girofla n’était pas encore présenté. Fiouloulou et Enotëas viennent près de nous. Je donne un sou au premier pour qu’il dise son nom de cet air qu’il sait, et il va attacher ce sou à sa chaîne. Sans le vouloir j’ai fait une chose très utile. Audiffret verra que je ne le distingue pas. D’ailleurs je ne le lui ai pas donné, c’est lui qui l’a demandé. C’est un homme malicieux et rusé et il faut avec lui être sur ses gardes.
Ми повертаємося додому і після обіду складаємо такого листа:
Nous rentrons et après dîner rédigeons la lettre suivante:
Переписаний лист · Lettre de Marie au rédacteur en chef du Figaro, 27 juin 1875Пане, Прошу Вас умістити серед Ваших оголошень наступного четверга таке оголошення: Потрібні привабливі й благовиховані молоді люди, у Ніцці. Розраховую, пане, на Вашу пунктуальність, бо це оголошення не терпить жодної затримки.Monsieur, Veuillez je vous prie insérer dans vos annonces de jeudi prochain, l’annonce suivante: On demande des jeunes gens séduisants et comme il faut, à Nice. Je compte Monsieur sur votre exactitude car cette annonce ne souffre aucun retard.Маю честь вітати Вас, пане. Одна дама з Ніцци.J’ai l’honneur de vous saluer Monsieur, une dame de Nice.конверт: Панові головному редакторові «Фігаро», вулиця Друо, 26, Парижenveloppe: A Monsieur le rédacteur en chef du Figaro, rue Drouot 26 Paris
Це розсмішить. Але я не розсерджуся, якщо привабливі й благовиховані молоді люди сприймуть це всерйоз. Ну й ну!1 Мені дуже хотілося б, щоб вони сприйняли це всерйоз.
Cela fera rire. Mais je ne serai pas fâchée si les jeunes gens séduisants et comme il faut le prenaient au sérieux. Bigre, je voudrais beaucoup qu’ils le prissent au sérieux.
Мені наснилося, що Фіулулу, цей негідний нотаріальний писар, освідчувався мені в коханні, — жахіття.
J’ai rêvé que Fiouloulou, l’indigne clerc de notaire, me faisait une déclaration d’amour, c’est affreux.
Примітки
В оригіналі французькою: «Bigre». ↩