❦
Пʼятниця, 14 травня 1875
Vendredi, 14 mai 1875
Примітка упорядників
[Один рядок закреслено]
[Une ligne cancellée]
Я написала Полю й Саші, щоб вони донесли до мого батька, що я їду до Росії не для того, щоб лишитися в нього.
J’ai écrit à Paul et à Sacha afin qu’ils fassent entendre à mon père que je vais en Russie, pas pour rester chez lui.
Він цілком міг би так подумати, та я через це лютувала б.
Il pourrait bien le penser, mais j’en serais furieuse.
Мене гнітить небачений смуток. Думка, що я ніколи не стану тим, ким хочу бути, тисне на мене дужче за гору. І я так тужу за тим чоловіком, що аж здається, ніби надворі 1873-й, а не 1875 рік.
Je suis d’une tristesse sans exemple. L’idée que je ne serai jamais ce que je veux être me pèse plus qu’une montagne. Et je regrette tellement l’homme que c’est à penser que nous sommes en 1 873 et pas en 1 875.
Одне мене втішає: мені здається, що він її не кохає. Але я добре собі її уявляю й хочу тут її описати, щоб потім порівняти.
Une chose me console, il me semble qu’il ne l’aime pas. Mais je me la représente très bien et veux ici dire comment pour ensuite comparer.
Вона середнього зросту, гарного стану, із квадратними й високими плечима, як у Джої, і вона [Один рядок закреслено] худіша за Джою. Чорнява, з доволі смаглявою матовою шкірою, з дуже чорними очима під такими ж чорними бровами суворого виразу.
Elle est de taille moyenne, une jolie taille et les épaules carrées et hautes comme chez Gioia et elle [Une ligne cancellée] est plus maigre que Gioia. Brune, un teint assez foncé et mat, des yeux très noirs sous des sourcils noirs de même et sévères d’expression.
Рот трохи завеликий, але приємний, і квадратне підборіддя.
La bouche un peu grande mais agréable et le menton carré.
Такою я її бачу, вбраною у світло-кремову сукню з ажурною вишивкою, у каштанову спідницю й капелюх на кшталт того, що в мене зараз.
Je la vois ainsi, et habillée en un vêtement écru clair, brodé à jour, jupe marron et chapeau dans le genre de celui que j’ai en ce moment.
Я хотіла б знати, чи вгадала. Угадала чи ні, але це створіння дуже мене мучить, надто тому, що я знаю: я краща за неї.
Je voudrais savoir si j’ai deviné. Deviné ou non, mais cette créature me tourmente beaucoup, surtout parce que je me sais mieux qu’elle.
Від учора я зблідла, є від чого. Я й досі дивуюся, що жива, що не спалена, не знищена, не стерта на порох гнівом, тривогою й заздрістю!
Je suis pâlie depuis hier, il y a de quoi. Je m’étonne encore de vivre, de n’être pas brûlée, anéantie, pulvérisée par la colère, l’inquiétude et l’envie !
Увечері у Французькому театрі дають «Кулю», і грає Равель. Я в білому й гарненька, навіщо?
Le soir au Français on donne « La Boule » et Ravel joue. Je suis en blanc et jolie, pourquoi ?
Одіффер сидить унизу, я нервуюся, я не розумію, цей селюк, невже я вже така бридка? Чи він закоханий в іншу?
Audiffer est en bas, je m’énerve, je ne comprends pas, ce paysan, suis-je déjà si laide ? Est-il amoureux ailleurs ?
У нього таке молоде, таке свіже обличчя, що мені хочеться дивитися на нього, тобто говорити про нього, бо дивитися — ба ні, він би уявив собі казна-що.
Il a une face si jeune, si fraîche que je veux le regarder, c’est-à-dire parler de lui, car pour le regarder, nenni, il s’imaginerait trente-six choses.
Це єдиний тутешній чоловік, і я його хочу; якби їх було кілька, я хотіла б усіх. Ні, далебі, його незворушна поведінка доводить мене до сказу!
C’est le seul homme d’ici et je le veux, s’il y en avait plusieurs je les voudrais tous. Non, vrai, son imperturbable conduite me met en colère !