❦
Четвер, 13 травня 1875
Jeudi, 13 mai 1875
Я була на музиці з Коліньйон і Ольгою, а Марі й Ніна лишилися в нас, бо прийшли в спідницях і білих кофтинах; отож, я була на музиці (сукня «Ерцгерцог», капелюх «Ватто» — гарно). Щоразу, як надходив Джирофла, ми розмовляли — чи то випадково, чи навмисне, — і це дуже добре. Малий міг би подумати всяку всячину, якої немає й близько.
J’étais à la musique avec Collignon et Olga, Marie et Nina sont restées chez nous étant venues en jupons et camisoles blanches, je disais donc que j’étais à la musique (robe Archiduc, chapeau Watteau bien). Chaque fois que Girofla arrivait nous parlions soit par hasard, soit exprès et c’est très bien. Le petit pourrait penser toutes sortes de choses qui ne sont pas.
Його блідість і смутний вигляд мене цікавлять, я сказала це вголос; він мені симпатичний, він мені до вподоби. Не кохання, а симпатія1.
Sa pâleur et son air triste m’intéressent je l’ai dit tout haut, il m’est sympathique, je l’aime bien. Pas love mais like.
У нього, мабуть, якесь горе, каже Коліньйон; якщо так, мені його шкода, бо я знову повторюю: він мені дуже подобається, цей милий Джирофла, такий свіжий, такий блідий тепер.
Il doit avoir un chagrin, dit Collignon; si oui, je le plains car je répète encore il me plaît beaucoup ce gentil Girofla, si frais, si pâle à présent.
Як майже щодня, ми обідаємо із Сапоженіковими.
Comme presque tous les jours nous dînons avec les Sapogenikoff.
Дідусь спитав, чи багато людей у Бадені та що про це кажуть Мортьє, які щоліта їздять туди зі своєю крамницею.
Grand-papa demanda s’il y avait du monde à Bade, et ce qu’en disaient les Mortier qui y vont chaque été avec leur magasin.
— Повно, — каже мама, — цього року не знаю, але торік був натовп. Герцог Гамільтон був там зі своєю дружиною.
— C’est plein, dit maman, cette année je ne sais pas mais l’année dernière il y avait foule. Le duc de Hamilton était là avec sa femme.
— І людей було стільки ж, як раніше? — питає дідусь.
— Et il y avait autant de monde qu’avant ? demande le grand-père.
— Не так, як раніше, але багато. До того ж багато грали в рулетку в одного банкіра, і герцог Гамільтон програв півмільйона.
— Non pas comme avant, mais beaucoup. D’ailleurs on a beaucoup joué à la roulette chez un banquier et le duc de Hamilton a perdu un demi million.
Вони ще говорили далі, але з мене було досить, ось воно, як кажуть в Оффенбахових витребеньках. Божевільна, божевільна, стократ божевільна, що казала, ніби забула! Забула2! Та годі ж бо, хіба такі речі забувають! Хіба... Ох, Хай йому грець!3 Чи ж я бридкіша за ту, іншу жінку? Стократ ні, я і біліша, і молодша, і свіжіша, і вродливіша, і стан у мене гнучкіший, і шкіра пружніша, і ступні менші.
Ils continuèrent encore mais j’en avais assez, ça y était comme on dit dans les bêtises d’Offenbach. Folle, folle, folle cent fois folle de dire que j’ai oublié ! Oublié ! Allons donc, est-ce qu’on oublie ces choses-là ! Est-ce que... Oh ! Ventre-Saint-Gris ! Suis-je donc plus laide que l’autre femme. Cent fois non, je suis et plus blanche, et plus jeune, et plus fraîche, et plus jolie et ma taille est plus souple, et ma peau plus ferme, et mes pieds plus petits.
Смійтеся, смійтеся! Я перелічую все, щоб ви краще відчули моє обурення.
Riez, riez ! J’énumère tout pour faire mieux sentir mon indignation.
Якби я була бридка, дурна, неосвічена й якби я його не кохала, це було б зрозуміло! Але...
Si j’étais laide, bête, ignorante et si je ne l’aimais pas cela se comprendrait ! Mais...
Боже мій, за що Ти так мене покарав! Чому, поки всі балакають, сміються, я відходжу вбік і нічого не кажу? Усі йдуть у сад, танцюють, стрибають, кричать, молоді й старі, і я теж, але як! Я прощаюся з Маркевич, яка завтра відʼїжджає. Мені хотілося б бути самій, а я оточена людьми.
Mon Dieu pourquoi m’avez-vous punie ainsi ! Pourquoi pendant que tout le monde cause, rit, je me mets à l’écart et ne dis rien. On va au jardin, on danse, on saute, on- crie, jeunes et vieux, moi aussi mais comment ! Je dis adieu à Markevitch qui part demain. Je voudrais être seule et je suis entourée.
Ох, який жалюгідний у мене вигляд і якими дурними здаються мені мої сльози!
Oh ! la misérable figure que je fais et que mes larmes me semblent bêtes !
Боже мій, Боже мій, Боже мій, Ти, що можеш усе, Ти, що такий добрий, Ти, що велиш прощати, — то прости ж мене, бо ж, зрештою, я не вчинила нічого надзвичайного!
Mon Dieu, mon Dieu, mon Dieu, Vous qui pouvez tout, Vous qui êtes si bon, Vous qui ordonnez de pardonner, pardonnez-moi donc car, après tout, je n’ai rien fait d’extraordinaire !
Прости мене й дай мені жити!
Pardonnez-moi et faites-moi vivre !
Великий Боже, якого я люблю і в якого вірю, Творче, божественний Творцю всього сущого. Отче мій, Боже мій, змилуйся наді мною, схили Свій погляд до мене, зволь зрозуміти моє горе, зроби так, щоб сльози, які цієї миті застять мені очі, минули й верталися хіба що слізьми радості та вдячності.
Grand Dieu que j’aime et en qui je crois, Créateur, Auteur divin de toutes choses. Mon Père, mon Dieu, ayez pitié de moi, abaissez vos yeux jusqu’à moi, daignez comprendre ma misère, faites que les larmes qui m’obscurcissent les yeux en ce moment passent et ne reviennent que pour être des larmes de joie et de reconnaissance.
Ти добре знаєш, Боже мій, що від самого початку я молилася Тобі, що не мала й не маю надії ні на кого, окрім Тебе, що без Тебе мені лишається тільки смерть! Боже мій, змилуйся наді мною. Прости мені марнославство, честолюбство, надто щодо цього чоловіка, бо я кохаю його, присягаюся Тобі, і Ти це добре знаєш! Прости мене, Боже мій, бо я не знаю, чи оплакую я чоловіка, чи герцога Гамільтона.
Vous savez bien, mon Dieu, que depuis le commencement je vous ai prié que je n’ai eu et que je n’ai d’espoir qu’en Vous, que sans Vous il ne me reste que la mort ! Mon Dieu, ayez pitié de moi. Pardonnez-moi la vanité, l’ambition, surtout à l’égard de cet homme, car je l’aime, je vous le jure et Vous le savez bien ! Pardonnez-moi mon Dieu, car je ne sais si je pleure l’homme ou le duc de Hamilton.
Я честолюбна, прости мені це, увійди в мою душу, і Ти побачиш, що вона не чорна. Якщо честолюбство — тяжкий гріх, то я пропала! Так, але спрямоване в добрий бік, воно не шкодить. Чого ж я, зрештою, просила — кохати його й жити якнайчесніше, ущасливити одного чоловіка... Але Ти розсудив, Боже мій, що інша зробить це краще. Сталася воля Твоя.
Je suis ambitieuse, pardonnez-le-moi, entrez dans mon âme, Vous verrez qu’elle n’est pas noire. Si l’ambition est un péché grave je suis perdue ! Oui, mais tournée d’un bon côté elle ne nuit pas. Qu’est-ce que je demandais après tout, à l’aimer et à vivre le plus honnêtement du monde, à faire le bonheur d’un homme... Mais Vous avez pensé mon Dieu, qu’une autre le ferait mieux. Votre volonté est faite.
Та почуй же мене, та дай же мені те, чого я прошу ось уже три роки!
Mais entendez-moi donc, mais donnez-moi donc ce que je demande depuis trois ans !
Боже, Боже, будь істинним Богом, а не ідолом, якого благають намарне, дай мені слова, навій мені вислови, щоб зворушити Тебе!
Dieu, Dieu soyez le vrai Dieu et non une idole qu’on supplie en vain, donnez-moi des paroles, inspirez-moi des expressions pour Vous attendrir !
Та зглянься ж, хіба вірити й молитися не досить.
Mais laissez-vous donc fléchir, est-ce que croire et prier n’est point assez.
Пишучи, я молюся найкраще; навколішки я проказую молитви, а тут я молюся.
En écrivant je prie le mieux, à genoux je récite des prières, ici je prie.
Ох, та я в нестямі, мені здається, що Він мене не чує. Боже мій, Боже мій, дай мені сподіватися, дозволь мені хоча б вірити.
Oh ! mais je suis exaspérée, il me semble qu’il ne m’entend pas. Mon Dieu, Mon Dieu faites-moi espérer, permettez-moi au moins de croire.
Почуй мене, дай Своєму серцю змʼякнути, змилуйся наді мною, прости те зле, що я вчинила, і почуй мене.
Entendez-moi, souffrez que Votre cœur s’attendrisse, prenez-moi en pitié, pardonnez ce que j’ai fait de mal et entendez-moi.
Я божевільна! Я хотіла б, щоб Бог явився мені! Ох, ось тоді я молилася б так, що, навіть будь я стократ менш гідна, Він почув би мене й вволив моє прохання.
Je suis folle ! Je voudrais que Dieu m’apparaisse ! Oh ! C’est alors que je prierais tant que, fussé-je cent fois moins digne, Il m’entendrait et m’exaucerait.
Пресвята Діво й Сину Божий, до вас я зважуюся говорити вільніше, благайте Бога почути мене. Ти, наш Спасителю, Ти був людиною, Ти простиш мене, змилуйся наді мною, Пресвята Діво Маріє, Ти, що була жінкою!
Sainte Vierge et Fils de Dieu, à vous j’ose mieux parler, priez Dieu de m’entendre. Vous notre Sauveur, vous avez été homme, vous me pardonnerez, ayez pitié de moi, Sainte Vierge Marie, vous qui avez été femme !
Благайте Бога, щоб був милосердний, благайте Його вислухати мене!
Priez Dieu d’être miséricordieux, priez-le de m’écouter !
Хай не змушує мене вічно знемагати, хай порятує мене, хай буде до мене добрий!
Qu’il ne me fasse pas éternellement languir, qu’il me sauve, qu’il me soit bon !
Свята Маріє, Ти, чиє імʼя я ношу, Ти, мати Христа, Ти, моя заступнице, поглянь на мене прихильним оком, не відвертайся від мого горя, будь добра, будь лагідна, інакше Ти й не можеш, спробуй ублагати Бога!
Sainte Marie, Vous dont je porte le nom, Vous, mère du Christ, Vous ma protectrice regardez-moi d’un œil favorable, ne Vous détournez pas de ma misère, soyez bonne, soyez douce, Vous ne pouvez être autrement, tâchez de fléchir Dieu !
Ох! Якщо є Бог, Христос, Діва, вони мене почули!!
Oh ! S’il y a un Dieu, un Christ, une Vierge, ils m’ont entendue !!!!
Примітки
В оригіналі англійською: «love» і «like» (у Марі: «Pas love mais like») — Марі уточнює: не кохання, а симпатія. ↩
У оригіналі тут стоїть позначка виноски «¹», текст якої не зберігся. ↩
В оригіналі французькою: «Ventre-Saint-Gris!» — улюблена лайка-божба Генріха IV; Марі зберігає її як вигук. ↩