❦
Субота, 2 січня 1875
Щодня мої муки зростають — я ще не в Парижі!Samedi, 2 janvier 1875 Chaque jour mon tourment augmente, je ne vais pas encore à Paris !
Ходила пішки з Сабатіні (біла сукня, біле дамаське1 пальтечко з золотою вишивкою, добре). Жодної душі, на яку варто було б звернути увагу; дʼОдіффре страшенно погіршав на вроду за два місяці — та й що таке Одіффре?
J’ai marché avec Sabatini (robe blanche, pardessus damassé blanc brodé d’or, bien). Il n’y a pas une âme à laquelle on puisse faire attention, d’Audiffret a enlaidi beaucoup depuis deux mois et puis qu’est-ce qu’Audiffret ?
Як на мене, панна де Ґальв дуже постаріла, але й досі мила. Скільки їй може бути? Скажімо, двадцять три роки.
Je trouve Mlle de Galve bien vieillie mais toujours gentille. Quel âge peut-elle avoir ? mettons vingt-trois ans.
Тим небагатьом, кого я тут знаю, розповіла про пригоду з італійцем.
J’ai raconté au peu de personnes que je connais l’histoire de l’Italien.
Увечері в опері «Ромео і Джульєтта» Белліні2 на бенефіс Дорі, освітлення як удень3 (біла сукня, зачіска — моя, з половиною і другою половиною) — ось! Здаюся собі дуже старою й негарною, але байдуже — тільки через зачіску. Словом, зачіска вдалась. Цей жахливий малюнок зображує сукню з білого мусліну, рукава й верх ліфа з валансьєнського мережива у вставках. Сьогодні ввечері я задоволена собою. Одночасно з нами входять пані де Ґальв і її невістка, обидві в білому.
Le soir à l’Opéra « Roméo et Juliette » de Bellini au bénéfice de Dory, éclairage a giorno (robe blanche, coiffure ma avec la moitié et l’autre moitié) voilà ! Je me trouve bien vieille et laide mais n’importe c’est pour la coiffure seulement. En un mot j’étais bien coiffée. Cet horrible dessin représente une robe de mousseline blanche, les manches et le haut du corsage de valenciennes en entre-deux. Je suis contente de moi ce soir. En même temps que nous, entrent Mme de Galve, sa belle-fille, toutes deux en blanc.
Театр справді добре освітлений, і публіка елегантна, але її мало. Ґальви в другому ряді, напроти нас; поряд молодший Одіффре, потім старший; унизу незнайомці й Саетоне з тим, кого тітка називає Константеном, — а він такий же Константен, як я — дʼАспремон. Фостер з нами.
Le théâtre est bien éclairé vraiment et le monde est élégant mais il y en a peu. Les Galve sont au deuxième rang, vis-à-vis de nous, à côté Audiffret le jeune, puis le vieux, en bas des inconnus et Saëtone avec celui que ma tante appelle Constantin qui est aussi Constantin que moi d’Aspremont. Foster est avec nous.
Коли Ґалула прийшов до нас, тітка запитала, хто цей пан.
Quand Galula vient chez nous ma tante lui demanda qui est ce monsieur.
— Це пан Даніс, молодий чоловік із Ніцци.
— C’est M. Danis, un jeune homme de Nice.
— Змилуйся!4 Це тільки пан Даніс, але він неодружений.
— Miserere ! Ce n’est que M. Danis, mais il n’est pas marié.
Зала має елегантний і веселий вигляд. Над нами — Проджерс.
La salle a l’air élégant et gai. Au-dessus de nous la Prodgers.
Пан де Мольдр приходить до нас наприкінці і проводжає нас до екіпажа.
M. de Mauldre nous vient voir vers le fin et nous accompagne jusqu’à la voiture.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
«Ромео і Джульєтта» — опера Белліні (насправді «І Капулеті е і Монтеккі», 1830), яку Марі ідентифікує за Белліні. ↩
В оригіналі італійською: «a giorno». ↩
В оригіналі латиною: «Miserere !» (початок покаянного псалма). ↩