❦
Субота, 2 січня 1875
Щодня мої муки зростають — я ще не в Парижі!Ходила пішки з Сабатіні (біла сукня, біле дамаське пальтечко з золотою вишивкою, добре). Жодної душі, на яку варто було б звернути увагу; д'Одіффре страшенно погіршав на вроду за два місяці — та й що таке Одіффре?
J'ai marché avec Sabatini (robe blanche, pardessus damassé blanc brodé d'or, bien).
Як на мене, панна де Ґальв дуже постаріла, але й досі мила. Скільки їй може бути? Скажімо, двадцять три роки.
Je trouve Mlle de Galve bien vieillie mais toujours gentille.
Розповіла тим небагатьом знайомим, яких маю, про пригоду з італійцем.
J'ai raconté au peu de personnes que je connais l'histoire de l'Italien.
Увечері в опері «Ромео і Джульєтта» Белліні1 на бенефіс Дорі, освітлення a giorno (біла сукня, зачіска — моя, з половиною і другою половиною) — ось! Здаюся собі дуже старою й негарною, але байдуже — тільки через зачіску. Словом, зачіска вдалась. Цей жахливий малюнок зображує сукню з білого мусліну, рукава й верх ліфа з валансьєнського мережива у вставках. Я задоволена собою сьогодні ввечері. Одночасно з нами входять пані де Ґальв і її невістка, обидві в білому.
Le soir à l'Opéra "Roméo et Juliette" de Bellini au bénéfice de Dory, éclairage a giorno...
Театр справді добре освітлений, і публіка елегантна, але її мало. Ґальви в другому ряді, напроти нас; поряд молодший Одіффре, потім старший; унизу незнайомці й Саетоне з тим, кого тітка називає Константеном, — а він такий же Константен, як я — д'Аспремон. Фостер з нами.
Le théâtre est bien éclairé vraiment et le monde est élégant mais il y en a peu.
Коли Ґалула прийшов до нас, тітка запитала, хто цей пан.
— Це пан Даніс, молодий ніццець.
— Це пан Даніс, молодий ніццець.
Quand Galula vient chez nous ma tante lui demanda qui est ce monsieur.
— Miserere ! Це тільки пан Даніс, але він неодружений.
— Miserere ! Ce n'est que M. Danis, mais il n'est pas marié.
Зала має елегантний і веселий вигляд. Над нами — Продгерс.
La salle a l'air élégant et gai. Au-dessus de nous la Prodgers.
Пан де Мольдр приходить до нас наприкінці і проводжає нас до екіпажа.
M. de Mauldre nous vient voir vers le fin et nous accompagne jusqu'à la voiture.
Примітки
«Ромео і Джульєтта» — опера Белліні (насправді «І Капулеті е і Монтеккі», 1830), яку Марі ідентифікує за Белліні. ↩