❦
Четвер, 31 грудня 1874
Jeudi, 31 décembre 1874
Як і казала, о пів на одинадцяту їду верхи з Фостер; пан де Мольдр приєднується до нас біля міського саду, і ми вирушаємо до Вару — я їду на Неські, прекрасному коні на годину, але виснажливому на три.
Comme je l’ai dit, à dix heures et demie je monte à cheval avec Foster, M. de Mauldre nous rejoint près du jardin public et nous allons au Var, je monte Nesky, cheval charmant pour une heure mais fatiguant pour trois heures.
Цей пан не згадав про жодну звістку — нема в нього ніякої, нещасний; це молодик років двадцяти восьми — тридцяти, досить худий, майже невисокий, майже чорнявий, з довгим тонким носом, з бакенбардами; говорить, як бельгійці, як барон Лейсс з Остенде; ми досить швидко галопували на перегоновому полі, але тричі мій скакун відмовлявся брати перешкоди — хода в нього ривчаста, кроком він ніколи не йде, а весь час пританцьовує; о чверть другої я повертаюся додому, вся розтрясена невпинним танцем звіра.
Ce monsieur n’a parlé d’aucune commission, il n’en a pas le misérable, c’est un jeune homme de vingt-huit à trente ans, assez maigre, presque petit, presque brun, à long nez mince, à favoris, parle comme les Belges, comme le baron Leiss d’Ostende, nous avons galopé assez fort sur le champ de courses mais trois fois mon coursier a refusé de sauter les obstacles, il a une allure saccadée et ne va jamais au pas, mais danse continuellement, à une heure un quart je rentre, toute secouée par la danse incessante de la bête.
Оскільки тітка їхала за нами в екіпажі, екіпаж довелось відіслати до четвертої; я йшла пішки з тіткою (біла сукня, гарно); починаю любити цю сукню, але тужу за1 Лаферʼєр — і Бог знає, як вона мене прийме.
Comme ma tante nous suivait en voiture on a dû la renvoyer jusqu’à quatre heures, j’allais à pied avec ma tante (robe blanche, bien) je commence à aimer la robe mais Hong for [sic] Laferriere et Dieu sait comment elle me recevra.
Ми пішки дійшли до Мортьє і звідти повернулись на набережну — там грає музика й повно народу чи люду.
Nous avons marché jusqu’à Mortier et de là sommes retournées à la Promenade, il y a musique et monde ou peuple.
Приблизно в середині набережної тітка каже мені перейти; коли ми опинились на іншому тротуарі, я побачила причину цієї зміни — Терффідуа йшов пішки; коли він пройшов, тітка знову вивела мене на набережну.
A peu près au milieu de la Promenade ma tante me dit de traverser, quand nous fûmes sur l’autre trottoir, je vis la cause de ce changement, Terffidua venait à pied, lui passé elle me ramena sur la Promenade.
— Ах! Я знаю, навіщо ця зміна — ви хотіли уникнути цього чоловіка; але яка ж ви дурна, тітко, чого ви боїтеся?
— Ah ! je sais pourquoi ce changement vous vouliez éviter cet homme, mais comme vous êtes bête ma tante, que craignez-vous ?
Справді, ви мене смішите — я сміятимусь три дні поспіль; якщо не три дні, то три чверті години вже посміялась.
Vraiment vous me faites rire, je rirai trois jours de suite, si je ne rirai pas trois jours, j’ai ri trois quarts d’heure.
Поки ми переходили, нас проминули дʼАспремон і де Константен. Бідолашна тітка, здається, знову злякалась.
Quand nous traversions, d’Aspremont et de Constantin nous passèrent. Cette pauvre tante a je crois encore eu peur.
Ми були в клубі Румпельмайєра.
Nous étions chez Rumpelmayer au cercle.
Фостер наслідувала мою сіру сукню — тільки з темно-синього сукна з оксамитом. Дурень завжди знайде ще більшого дурня, який захоплюватиметься ним.4
Foster a imité ma robe grise en gros bleu et velours. Un sot trouve toujours un plus sot qui l’admire.
За двадцять днів перегони — а Парижа немає!
Dans vingt jours les courses, et pas de Paris !
Примітки
В оригіналі англійською: «Hong for» [sic] (так у тексті; мабуть, «long for» — «тужу за», «прагну»). ↩
В оригіналі італійською: «Sciocchezze !» — вигук обурення. ↩
В оригіналі італійською: «Ohimè !» — вигук розпачу. ↩
Рядок Буало («Мистецтво поезії», пісня I): «Un sot trouve toujours un plus sot qui lʼadmire» — Марі цитує напамʼять. ↩