❦
Понеділок, 28 грудня 1874
Нарешті я пішла до церкви з Діною (біла сукня).
Enfin je suis allée à l'église, avec Dina (robe blanche).
Я не говорила ні з ким, окрім Ворманна, який запитував про здоров'я мами.
Je n'ai parlé à personne excepté à Woerman qui me demanda des nouvelles de la santé de maman.
Холодно й похмуро, пил і вітер, як у березні. Я дедалі більш гола — мені лишається з пристойного одягу хіба що «атласний костюм, що дав мені Господь Бог».
Il fait froid et gris, poussière et vent, comme en mars.
На музиці з Флоренс і Діною. Ми сміялись; маленька не надто засмучена й вільно говорить про всілякі речі. Найгірше зараз — що мені нічого вдягнути.
A la musique avec Florence et Dina.
Увечері з'являється мій найшановніший дядько Жорж. Що ж! хто б повірив — я йому подобаюсь.
Le soir vient mon très honoré oncle Georges.
Починають з ділових розмов, закінчують бурею — бо на кожне моє слово він відповідав сотнею ридань із воланнями.
On commence par parler affaires, on finit par une tempête...
Лише могила виправить горбаня, кажуть у Росії.
La tombe seule corrige le bossu, dit-on en Russie.
Але я не могила, отже, не можу виправити цих людей; проте через це я їм жодного зла не бажаю — навпаки.
Or je ne suis pas la tombe par conséquent ne puis corriger ces gens...