❦
Пʼятниця, 27 листопада 1874
Vendredi, 27 novembre 1874
Паріс вчора поїхав до Женеви.
Pâris est parti pour Genève hier.
Учора ввечері Маркевич раз у раз казала мені, що граф так і впирається в мене поглядом1, — але я все одно не оберталася.
Markevitch me disait tout le temps hier soir, que le comte braque les yeux, malgré cela je ne me suis pas retournée.
(Сіра сукня, новий чорний капелюх, чорна жакетка — добре.) Я гуляла пішки з мадам Сабатіні — італійкою, яка приходить, щоб розмовляти, і мушу визнати, що мова Данте мені непогано дається. Народу було багато. Одіф Принц де Бравура тут; Одіффер у двоколісному екіпажі, яким правив сам, кілька разів проїхав повз мене, непомічений потім — але коли він зупинився біля Проджерс, я на нього подивилася, і він, гадаючи, що його не видно крізь подвійну решітку, ішов, уповільнюючи крок і дивлячись на мене, — так що він зіткнувся з якби хтось вийшов із будинку, він неодмінно зіткнувся б із ним, бо голова в нього була повернута, як у грішників Дантового пекла2.
(Robe grise, chapeau noir neuf, jaquette noire bien). Je me suis promenée à pied avec Mme Sabatini, l’Italienne qui vient pour parler et je dois avouer que je ne parle pas mal la langue de Dante. Il y avait beaucoup de monde. Audif Le prince de Bravura est ici; Audiffer en voiture à deux roues et conduisant lui-même m’a passée plusieurs fois, sans que je le visse ensuite mais lorsqu’il descendit chez la Prodgers, je le regardai, et lui croyant ne pas être vu à travers la double grille allait en ralentissant le pas et me regardant, de sorte qu’il ait heurté la que si quelqu’un sortait en ce moment de la maison il eût heurté la personne puisqu’il avait la tête tournée comme les damnés de l’enfer de Dante.
«Відлуння Ніцци» повідомляють про безліч прибулих, серед яких і Дорія Памфілі.
Les « Echos de Nice » citent une foule d’arrivés et entre autres Doria Pamphilii.
Увечері — неприємна сцена: Анна, коханка Жоржа, прийшла влаштовувати скандал — із якого брудного приводу, не знаю; наговорила таких нахабностей, що тітка послала за мамою, а мама, отримавши свою порцію, втекла. Після чого я виклала їй усю правду в очі, не добираючи виразів.
Le soir une scène désagréable, Anna la maîtresse de Georges est venue faire une scène ici je ne sais à quel sale propos, elle a dit des impertinences telles que ma tante envoya chercher maman, et maman après avoir reçu sa part s’enfuit. Après quoi je lui ai dit toutes les vérités sans ménager aucune expression.
Я розлючена й жалюгідна!
Je suis furieuse et misérable !
Коли я сама — зітхаю й стогну; коли хтось є — шукаю приводів забути на мить свій відчай у нападах гніву3
Quand je suis seule, je pousse des soupirs et je gémis quand il y a quelqu’un je cherche des prétextes pour oublier un instant mon désespoir in fits of wrath
Хочеться лягти й нікого не бачити, втекти, навіть умерти. Кажуть, що щасливі бажають смерті; я ж кажу, що бажаю її в хвилини розпачу, та й то (одне слово нерозбірливе) побажавши її, я вже про неї не думаю — навіть зараз нічого про неї не думаю.
J’ai envie de me coucher et de ne voir personne, de m’enfuir, de mourir même. On dit que quand on est heureux on désire la mort, moi je dis que je la désire dans mes moments de désespoir et encore (un mot illisible) après l’avoir désirée, je n’y pense plus dans ce moment même je n’en pense rien.
Нещасна я, проклята. Наше хибне, жалюгідне, зневажене, усіма покинуте становище зводило б мене з розуму, якби я не була такою сильною, і вбило б будь-яку іншу. Іншу — звісно, таку, що відчувала б, як я; таку, що розуміла б і мала б кров і мозок, а не була б зліплена з жиру й кісток, як Діна та їй подібні; таку, що не стала б стомленою, пересиченою, зачерствілою, як моя мати й тітка — для них усе одно; у Росії мама вдовольнялася найменшим і, відкинута суспільством, навіть не помічала цього. Якщо тепер у них прокидається якийсь інстинкт — то лише завдяки мені, й інакше бути не може! Мені здається, що якби я казала каменям те, що кажу їм, — камені зворушилися б більше.
Malheureuse, maudite que je suis. C’est notre position fausse, misérable, méprisable, abandonnés de tous, me rendrait folle si je n’étais plus forte, et ferait mourir une autre que moi. Une autre bien entendu qui sentirait comme je sens, qui comprendrait et qui aurait du sang et du cerveau, qui ne serait pas faite de graisse et d’os comme Dina et ses semblables, une qui ne serait lassée, blasée et endurcie comme ma mère et ma tante, pour elles tout est égal, en Russie elle se contentait de rien et rejetée de la société ne le remarquait pas. Si maintenant quelque instinct s’éveille en elles c’est par moi, et autrement cela ne pourrait être ! Il me semble que si je disais à des pierres ce que je leur dis les pierres seraient plus émues.
Жалюгідна, проклята, відкинута до того, як встигла вирости, принижена до того, як набула почуття власної гідності.
Misérable, maudite, rejetée avant de grandir, humiliée avant d’avoir eu de l’amour-propre.
Що я таке! Боже мій, я плачу, бо шкода, що така дівчина, як я, опинилася в такому становищі. Коли я дивлюся на свої руки, на шию — такі білі, такі гарні, — на свій свіжий колір обличчя, таку білу, таку пружну шкіру, такі яскраві очі, такі червоні вуста, такі білі зуби, такі рожеві вуха, своє золоте волосся — я плачу над усім цим, як плачуть над мерцем!
Que suis-je ! Mon Dieu je pleure parce que c’est dommage qu’une fille comme moi soit ainsi posée. Quand je regarde mes bras, mon cou si blancs, si beaux, mon teint si frais, ma peau si blanche, si ferme, mes yeux si brillants, mes lèvres si rouges, mes dents si blanches, mes oreilles si roses, mes cheveux d’or je pleure sur tout cela comme on pleure sur un mort !
Невже ніхто не витягне мене з цього жахливого становища, невже моя молодість і різноманітна краса мають пропасти?
Est-ce que personne ne me tirera de cette affreuse position, est-ce que ma jeunesse et mes beautés diverses devront être perdues ?
Коли я думаю, що маленькі тоненькі чорні парасольки, як Говарди, мають стільки того, чого нема в мене — на жаль! Худі, кістки на спині випинаються, руки котячі, а ноги — наче хімічні сірники, не деревʼяні! Помилуй Господи!
Quand je pense que des petites ombrelles noires et maigres comme les Howard ont tant de choses que je n’ai pas hélas ! Maigre, les os du dos ressortant, des bras de chat et des jambes commes les allumettes chimiques, non comme des allumettes de bois ! Miséricorde !
Нещасна проклята, зневажена, заплямована до того, як стала чимось!
Malheureuse maudite, méprisée, salie avant de devenir quelque chose !
О пробачте мені, Боже! Пробачте мені!
Oh pardonnez-moi mon Dieu ! pardonnez-moi !
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
Натяк на Пісню XX «Пекла» Данте: грішники-ворожбити ходять із закрученою головою назад. ↩
В оригіналі англійською: «in fits of wrath». ↩