❦
Субота, 12 вересня 1874
Ми покинули Лондон о четвертій двадцять — я з усім жалем, який тільки можна уявити. О шостій ми прибули до Кентербері. На вулиці зустрічаємо місіс Говард — вона нас упізнає.Samedi, 12 septembre 1874 Nous quittâmes Londres â quatre heures vingt minutes moi avec tous les regrets imaginables. Et à six heures nous arrivâmes à Canterbury. Dans la rue nous rencontrons Mme Howard, elle nous reconnaît. En toute hâte Nous sautons de voiture avant la maison déjà, Mme Howard qui était à pied accourt et puis tous les enfants. Lise est devenue jolie, plus jolie que sa sœur qui perd beaucoup en sa présence.
Ліза добра, щира й мила; все, що я скажу далі, стосуватиметься переважно Елени — вона тільки повторює.
Lise est bonne, sincère et gentille, tout ce que je dirai sera principalement d’Hélène, elle ne fait que répéter.
Природно, питають, чому я бліда.
Naturellement on demande pourquoi je suis pâle.
Нам дають дуже гарні кімнати, дуже зручні — от і все про приїзд.
On nous donne de très bonnes chambres, très confortables, voilà pour l’arrivée.