❦
Четвер, 10 вересня 1874
Я щасливої вдачі. Позавчора тітка сказала нам дуже погану новину: Еміль, мій бідний дядько, помер чотири місяці тому. Через пів години я вже про це не думала, і тільки сьогодні згадую, що треба це записати.Jeudi, 10 septembre 1874 Je suis une heureuse nature. Avant-hier ma tante nous a dit une nouvelle fort mauvaise. C’est qu’Emile, mon pauvre oncle, est mort il y a quatre mois. Une demi-heure après je n’y pensais plus et aujourd’hui seulement je me rappelle de l’écrire.
Мені снилося, що я втрачаю зуб — іду шукати точну дату цього сну.
J’avais rêvé que je perdais une dent, je vais chercher le jour exact de ce rêve.
Ми йдемо до Браун і потім до Кристального палацу. Оглядаємо його попри волання тітки.
Nous allons chez Brown et ensuite au Crystal Palace. Nous le visitons malgré les hurlements de ma tante.
Лише в Англії є що дивитися.
Ce n’est qu’en Angleterre qu’il y a quelque chose à voir.
Я насилу відірвалася від цих статуй і бюстів, що зображують стародавній Рим; я дуже люблю — до нестями — стародавню й римську історію; потрапивши до музею, я хотіла б залишитися в ньому, бо там усе зображує сюжети з міфології або історії. Я люблю старовинні памʼятники, ці храми, амфітеатри, усе старовинне. Сучасне мене мало приваблює. Щаслива я тільки серед старовини.
J’eus de la peine à m’arracher de ces statues et de ces bustes, qui représentent l’ancienne Rome, j’aime beaucoup, jusqu’à la folie, l’histoire ancienne et romaine; une fois que je suis dans un musée je voudrais y rester parce que là tout représente ou des sujets de mythologie ou d’histoire. J’aime les anciens monuments, ces temples, ces amphithéâtres, tout ce qui est ancien. Le moderne me tente peu. Mais c’est dans les antiquités que je vis heureuse.
Бо нині займаються приватними людьми й усілякими дрібницями, тоді як усе, що маємо від Стародавніх, стосується лише великих людей і царів — і не лише в античності: і про те, що відбувалося два сторіччя тому, нічого не знають — цікавляться самими лише царями чи видатними людьми.
Parce que maintenant on s’occupe des particuliers et de toutes sortes de futilités, tandis que tout ce que nous avons des Anciens ne traite que grands hommes et de rois, non seulement dans l’antiquité mais de ce qui se passait il y a deux siècles on ne sait, on ne s’occupe que de rois ou des hommes remarquables.
Здається, що тоді світ був населений великими царями, великими полководцями, великими законодавцями, поетами, й сповнений палацами, храмами, амфітеатрами. Ось чому я люблю це минуле — бо все у цьому минулому в ньому було велике й видатне.
Il semble qu’alors le monde était peuplé de grands rois, de grands capitaines, de grands législateurs, de poètes, et rempli de palais, de temples, d’amphithéâtres. Voilà pourquoi j’aime ce passé. Parce que tout dans dans ce passé lui était grand et remarquable.
[Вставний пасаж: Не треба думати, що я так захоплююся статуями — вони змусили мене подумати про те, що я сказала; але я бачила й кращі, і більше, і ще побачу, сподіваюся, шедеври цього роду в Римі.] Після обіду нас відвідує Фостер — залишається дуже довго. Говоримо про собак і про герцога й герцогиню Единбурзьких.
[Passage intercalé: Il ne faut pas croire que j’admire tant les statues, elles m’ont fait pensé à ce que j’ai dit mais j’en ai vu de plus belles et davantage, et je verrai encore j’espère des merveilles de ce genre à Rome.] Après dîner nous avons la visite de Foster, il reste très longtemps. On parle des chiens et du duc et de la duchesse d’Edimbourg.
Я йду нагору і, поки роздягаюся, рожевію — але не горю, просто свіжа, — і здаюся собі мальовничою й гарною.
Je monte et pendant que je me déshabille je deviens rose mais sans brûler, fraîche simplement et me trouve pittoresque et jolie.