Четвер, 20 серпня 1874

Переїжджаємо до квартири, яку зняли на місяць, — вулиця Довга, № 104, перший поверх. Посередині дороги між Курзалем і Казино; балкон із видом на океан, мила маленька вітальня. Чарівний вхід. У мене окрема маленька кімнатка. Квартирка лялькова.
О другій усе готово, і я йду з Туманчовими на пристань (не знаю, як писати це слово) — там нікого не бачу. Заходимо до Курзаля, де я перекидаюся кількома словами з милою Фостер.
Базілевич приходить до нас. тітка І ми йдемо з нею обідати до готелю «Гранд Кафе», де живуть Туманчови, — там обідають погано. Із цією милою сімʼєю мені нудно.
Потім ідемо до крамниць із мереживом. Тітка, що називала Базілевич змарнілою жінкою тощо, трохи побраталася з нею, а Базілевич, за браком кавалера, охоче розмовляє про рулетне й валансьєнське мереживо. Забула: коли поверталася перед обідом, бачу Дорію — ззаду, за моїм звичаєм. Він ішов за нами, а потім обігнав, перш ніж я встигла побачити його обличчя.
Я сказала Туманчовим, що перед ними справжній і перший з династії плобстерів. Кожна з дівчат хотіла гукнути про це мамі, що стояла на балконі, але я залишила за собою славу оголосити це самій.
Там-там-тами тягнуть нас на дитячий бал о шостій. Цей бал нагадує мені Баден — там навіть був якийсь Ремі де Ґонсалес.
Звідти повертаюся, лишаючи їх блукати.
Тітка й Базілевич приходять о пів на десяту — були на полюванні за мереживом. Базілевич, ідучи, дружньо взяла мене під руку й поклала мені руку на голову — тітка побачила це із задоволенням. Базілевич нібито відчуває до мене симпатію. Щойно розпечатала листа від Кірша, в якому він пише, що Гарістов, де Бʼєм та інші влаштували котильйон, який тривав до девʼятої ранку.
Не змогла добре розібрати, але, здається, прочитала, що збираються організувати ще щось і що Кірш нас запрошує.
Я вже подумки уявила подорож, яку хотіла б здійснити, — але хотіла б їхати лише з кількома плобстерами.
Чекаю мами й усіх, щоб розповісти їм про це й розібрати листа.

Примітки

В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩