Середа, 28 січня 1874

CZ ENUKFR

Я гуляла пішки вперше за кілька днів, але спершу я виїхала¹ з мамою і Діною, купила блакитні штори — пан Леклер каже, що блакитне світло сприяє росту рослин. Я була в Огюста — він прийде мене зачесати завтра о другій; потім я пішки, набережна вся заповнена, але сталася дивна подія — Лабанових не було, їхнього супроводу також. Верман один, але ця бідна тварина так щаслива бути хвостиком батаклану Гальве, що покинула Дзьоба Закоханого, хоча б на мить. Ось що я називаю (сукня коричнева, гарно) справжнім, добрим і прекрасним батакланом. Княгиня Суворова з дочкою у відкритому екіпажі, біле вбрання з темно-синім оксамитом, однакові капелюшки. Мати й дочка, одягнені однаково, дуже схожі, і мати така ж молода, але красивіша за дочку. Екіпаж — чарівний жанр-дюк, дуже низький і маленький, двоє сірих коней; за ними в ландо панна де Гальве в темно-червоній сукні — все, що вона надягає, стає чарівним, із трьома іншими з почту пані Суворової. Двоє чарівних дітей пішки, а пані де Гальве сидить майже навпроти їхнього готелю з чоловіком та якимось італійським герцогом. Одіффре (Еміль д') серед них, бідолаха. Верман також намагається до них причепитися, але що цікаво — Ламбертьє вже не з ними на вулиці, як раніше.

J'ai marché pour la première fois depuis plusieurs jours, mais d'abord I drove out avec maman et Dina, j'ai acheté des rideaux bleus, M. Leclerc dit que la lumière bleue fait pousser les plantes. J'étais chez Auguste il viendra me coiffer demain à deux heures, alors je marche, la Promenade est toute pleine mais il est arrivé un étrange événement, les Labanoff n'y étaient pas, leur escorte non plus. Woerman seul, mais ce pauvre animal est tellement heureux de former le bout de la queue du bataclan Galve qu'il a abandonné le Bec amoureux, pour un instant. Voilà ce que je nomme (robe brune, bien) un vrai, bon et beau bataclan. La princesse Souvoroff avec sa fille en voiture à volonté, toilettes blanches avec velours bleu foncé, mêmes chapeaux. La mère et la fille habillées pareillement se ressemblent beaucoup et la mère est aussi jeune mais plus belle que la fille. La voiture est un charmant genre-duc, très bas et petit, deux chevaux gris suivaient en landau Mlle de Galve en robe rouge foncé, tout ce qu'elle met devient charmant, avec trois autres de la suite de Mme Souvoroff. Les deux ravissants enfants à pied et Mme de Galve assise presque vis-à-vis leur hôtel avec son mari et un duc italien. Audiffret (Emile d') est des leurs, pauvre petit. Woerman tâche aussi de s'y attacher, mais ce qui est curieux c'est que Lambertye n'est plus avec eux dans la rue, comme jadis.

Примітки

В оригіналі англійською: I drove out. ↩