Середа, 19 листопада 1873

Ідемо дивитися вбрання у Кінґсбері — вони мені не подобаються: пахне Ліонською компанією, і є в них англійський акцент, а все разом приправлене Бон Марше. Свіжо, сіро, добре; я теж свіжа й гарна (коричнева сукня, чорний капелюшок, добре). Лишаємо маму й тітку на вокзалі й їдемо з Діною шукати троянди для тих французів, яких мама й тітка проводжають до Монако. Приходимо з квітами, коли потяг уже майже відійшов. Треба просити дозволу в начальника станції, щоб пройти. Біжу просити (це старий, якого ми знаємо від війни); хотіла сказати йому одне слово, щоб пройти швидше, але, як завжди, сказала двадцять, і так швидко, що ми обоє сміялися, коли я летіла до вагона. Квіти передані — ідемо шукати Гітчкок і Бет; заходимо ще до Говардів запитати час і місце, де зустрінемося завтра для прогулянки з Плантусом. Застаю лише Аґґі, яка practised. Кажу їй, що потрібно, підкидаю кілька разів у повітря, і знову вирушаємо. Дорогою зустрічаємо мадам Говард — вона каже, що треба. Елен і Ліз з нею. Елен гарна — це передусім її колір обличчя робить її красивою.
Пройшли чверть набережної з Діною удвох і зустріли Муші — вони мене впізнали й обернулися обоє з такими привітними обличчями. Я відвернулася, щоб не засміятися. Впевнена, що вони чарівні; живуть у нашому провулку, вілла Флорі. Іду замовити морозиво на сьогоднішній обід. Починаю обожнювати вишні — бо його жокеї носять вишневе.
Дама в жакеті та її чоловік приїхали сьогодні; я бачила їх на вокзалі. Чоловік схожий на Гамільтона, але має вигляд роздавлений дружиною, яка виглядає rigid і з виразом святенниці. Але цей чоловік — досконалий Гамільтон за п'ятнадцять років. Гамільтон теж буде роздавлений своєю дружиною. Ця орда, цей ареопаг із Бадена, що всі повзуть до Лондона, щоб бути на церемонії, внаслідок якої герцог Гамільтон стане порядною людиною (на два роки). Тобто я лютую. Так забрати в мене те, що я мала найдорожчого... basta. Як це смішно з мого боку! Чи я божевільна.........
Мама й тітка ревнують Елен за мене й намагаються переконати себе, що я така ж гарна, як вона (так само, як я). Я так добре прочитала це в їхніх очах, і навіть у кареті тітка, дивлячись на мене, каже:
— Ви б були гарна, якби ваші манери й ваша запальність...
Це було як продовження її думки.
Що робити? Якби могла — швидко зробила б себе красивою, чарівною, найкрасивішою у світі. Маю свій голос — здається, я його надірвала. О Боже мій, збережи його! Не дай йому загинути. Це моя фортуна, моє щастя, моя краса. Гарний голос — це все. Я недурна собою, а з гарним голосом — і поготів. Пробач моїм амбіціям! Зміцни, прикрась і збережи мій голос. О Боже мій!
[На полях: Сабатьє приїхали.]
Я така гарна сьогодні ввечері, що не можу відірватися від дзеркала; чому я не завжди така! Справді, зараз я така ж гарна, як Елен. Обличчя не палає, але я рожева, свіжа.

Примітки

Вправлялася (англ.).
Негнучкою, суворою (англ.).
Досить! (італ.)