Неділя, 9 листопада 1873

Встаю рано й іду до мами; приносять газети, за звичкою беру «Galignani's» і читаю: The Post says the marriage of the Duke of Hamilton to Lady Mary Montagu eldest daughter of the Duke of Manchester will take place in February, the day is not yet fixed.
Уся кров кинулася мені в голову, і я рада була вийти in fretta, поки тато кривився й казав, що я йому набридаю. Опинившись у себе, біжу до дзеркала — я так роблю щоразу, коли переживаю сильне хвилювання; справді дуже цікаво вивчати різні вирази й кольори. Дивлячись на себе, я була червона, але за секунду стала дуже блідою, жовтою. Мене кидало то в жар, то в холод. Попри мою впевненість, щоразу, коли читаю про це новини, я вражена й засмучена як уперше. Але треба вдягатися; ідемо до церкви — я, Діна, Поль (коричнева сукня, чорний капелюшок, непогано, добре). Говарди теж там. Ми їх побачили; пані Говард приїде по нас о третій, і ми обідаємо в них.
Від другої до третьої гуляю з Бет. Я awfully dismal — зануджена й занудна. Ненавиджу Ніццу, як би я хотіла поїхати! Про це ми говорили весь час після обіду. Я казала, що англійці не їдуть до Ніцци, тоді мама:
— А Гамільтон? Це виняток — п'яниця, наволоч.
— Саме так, наволоч, — каже тітка. — Ну так, безсумнівно. Я зашарілася; мама скривилася, а тітка — я відчула, як вона посміхається в іншій кімнаті. Ми ще продовжили про Ніццу, її товариство (?), що тут одні Віж'є, Ґро, Саетони, Проджерси і т. д. Що треба їхати; мама й тітка згодні, але мама каже, що ми не зможемо виїхати з Росії до кінця процесу. А хто нас вижене з Росії — нам не треба її залишати. Чи гарне життя, яке ми ведемо за кордоном? Які задоволення? Які радощі?!! Для нас задоволення — це книжки.
— Так, дуже добре, ви так кажете, але ви чудово знаєте, що я кажу; ви розумієте, що я кажу правду.
І так далі — потім Рим, Флоренція, Париж. Пані Говард, Ліз і Еґі приїжджають по нас. Пані Говард, Еґі й Діна сідають у наше ландо, а я, Ліз і Поль — у їхнє. Приїхавши, бачу Елен у саду з ягням, що йшло за нею: картина!
Я в кращому настрої, і ми chatter pretty well. Ми з Елен усамітнюємося у ванній кімнаті, і вона розповідає мені про мадемуазель Жаспар. Не любить її, каже, бо Жаспар не має характеру, а мене любить — бо маю. Ми дійшли згоди загалом, що порода гувернанток — бридка порода. Обідаємо. Обід занадто легкий — не дивуюся, що ці діти такі бліді, а це ж неділя. Заговорили про мамину хворобу, і Поль почав вдаватися в подробиці, але я обірвала:
— Поль, ти хочеш розводити сантименти — мовчи.
Ці діти уявляють, що все, що я роблю, мусить бути прекрасним і особливим; вони хочуть, Елен особливо, брати мене за взірець. Як шкода, що я не гарна. Мене благають заспівати; піднімаємося нагору. Після тисячі відмов я погоджуюся: «Але в темній кімнаті» — я як солов'ї, співаю лише в темряві. Пішли до темної кімнати, і я заспівала «Je ne suis qu'une herbagere». Усі delighted, у захваті, зачаровані. Подають чай у вхідній вітальні, й ми сідаємо навколо центрального столу.
Там чудові книжки: «Знамениті жінки» Сент-Бева; є одна жінка, забуваю ім'я... Рекам'є? Хочу одного дня зачесатися як вона і... вдягтися, тобто роздягтися як вона. Яка ж вона гарна.
Елен справді дуже гарна. Ніколи я не бачила красивішого обличчя. Наївне, свіже, молоде, прекрасне, чарівне і з чудовими рисами, ідеальна шкіра. Я не вмію to enlarge on other people's beauty. Я сказала все, що змогла. Обличчя Елен — це картина, поема, чарівність, божество.
До біса Джой! Але Джоя — це інше: вона модна, і зрештою це інше — вона цікава, чудова й ексцентрична по-своєму. Елен — це любов, краса. Her face, I mean. І вона в десять разів краща, тому що знає, що гарна. В неї сяюче, блискуче, збуджене обличчя.
Досить — захоплюючись нею, я принижую себе.
Чому я не гарна?
Я зараз так переконана, що не можу сподобатися нікому, — щиро. Від'їжджаємо о восьмій п'ятнадцять. Лишаюся розмовляти з мамою, Діною, Валіцьким і тіткою до майже одинадцятої. Встану о сьомій instead of п'ятій.

Примітки

«The Post повідомляє, що весілля герцога Гамільтона з леді Мері Монтаґ'ю, старшою дочкою герцога Манчестерського, відбудеться в лютому; день ще не визначено» (англ.).
Поспіхом (італ.).
Жахливо похмура (англ.).
Досить жваво балакаємо (англ.).
«Я лише торгівка зіллям» (фр.) — назва популярного романсу.
У захваті (англ.).
Розписувати чужу красу (англ.).
«Її обличчя, я маю на увазі» (англ.).
Замість (англ.).