❦
Четвер, 7 серпня 1873
Jeudi 7 août 1873
Я була на ногах о сьомій. До девʼятої читала «Мандри Ґуллівера».1 Потім ми вийшли (сіра сукня, добре) — спершу до Франсін, моя сукня не готова, досить гарна, не надто, байдуже. Потім снідали в готелі; поруч був якийсь пан, здається, росіянин, що дуже нас роздивлявся. Я весь час казала смішні речі, і ми сміялися. Йому теж хотілося, але він стримувався. Було дуже кумедно. На Виставці страшенно спекотно. Купила дві подушечки для шпильок у формі жокейської шапочки та флакон для Єлени. У цих бідних торговців нікого нема й дуже раді, коли в них купують якісь дрібнички. Снідали в російському ресторані — курка досить непогана сьогодні ввечері.
J’étais sur pied à sept heures. Jusqu’à neuf heures j’ai lu « Gulliver’s travels ». Puis nous sortîmes (robe grise, bien) d’abord chez Francine, ma robe n’est pas finie, assez jolie, pas trop, c’est égal. Puis à l’hôtel nous avons déjeuné, à côté était un monsieur, russe, je crois qui nous regardait beaucoup. Tout le temps je disais des choses drôles et nous riions. Lui en avait envie, mais se contenait. C’était très amusant. A l’Exposition il fait très chaud. J’ai acheté deux pelotes à épingles en forme de toque de jockey et un flacon pour Hélène. Ces pauvres marchands n’ont personne et sont très heureux quand on leur achète quelques bagatelles. Nous avons déjeuné au restaurant russe, le poulet est assez bon ce soir.
У Шенбрунні великий обід, який Фріц дає на честь Шата [sic] — а потім чудовий феєрверк. Моя тітка, замість дістати квитки, робить свій звичайний шик.
Il y a un grand dîner à Schônbrunn donné par Fritz au Chat [sic] et après, un superbe feu d’artifice. Ma tante, au lieu de se procurer une carte, fait son chic habituel.
Ми повернулися з Шенбрунна. Приїхавши туди, хотіли взяти квитки, але вже запізно. Там увесь Відень. Я думала, що людей буде мало, — аж навпаки, хоча іноземців мало. Гарні туалети. Оскільки дістати вхідні квитки не вдалося, довелося повертатися. Я страшенно розлючена! (Пишу перед дзеркалом, у мене сльози на очах і скривлені губи2, я дуже кумедна й мила, волосся цілком золотисте при свічці, і це побілене дзеркало).
Nous revenons de Schônbrunn. Arrivés là, nous voulions prendre des cartes, mais c’est trop tard. Il y a tout Vienne. Je croyais qu’il y a peu de monde, c’est le contraire, mais peu d’étrangers. Des jolies toilettes. Comme on ne pouvait avoir des entrées, nous sommes obligés de rentrer. Je suis très furieuse ! (J’écris devant la glace, j’ai des larmes aux yeux, et des curled lips, je suis très drôle et gentille, les cheveux tout à fait dorés à la bougie et cette glace blanchie).
Повертаючись, ми бачили, як проїжджали всі — дами, запрошені на обід, і придворні.
En retournant, nous vîmes passer tout le monde, les dames invitées à dîner et les gens de la Cour.
Я подвійно розлючена: по-перше, що я не на феєрверку; по-друге, що відчуваю — це не моє місце, де я зараз; я маю бути при дворі. Я мушу блищати і любити світ — це моя доля, інакше жити не можу. Як це прикро, що цей Гамільтон мені так подобається! Я хотіла б бути з дерева, щоб вийти за чоловіка дуже багатого, дуже титулованого, дуже вельможного й дуже біля моїх ніг. Я час від часу кидаю шпильки своїй тітці-шикунці, і вони її колють. Вона сердиться, що мене позбавили задоволення, але не хоче цього показати. Мені подобається нічим не захоплюватися, бо мені дуже нудно. Я вдаю, що нічого не бачу, і веду далі свої атаки. Я не засмучена через феєрверк — мені навіть не було б жодної втіхи, якби ми пішли так, як збиралися. Я хотіла б бути там, у палаці, на обіді. Я взагалі роздратована. Хочу плакати, хочу когось побити! О! Боже мій, коли ж я стану тим, чим так палко бажаю бути? Коли ж мене перестануть катувати! Пробач мені! Але будь поблажливий — я лише жінка! Нема в мене покори! Нема в мене ні піднесеного характеру, ні піднесених поривів — я лише людська істота, честолюбна й легковажна! Честолюбна, дуже честолюбна!
Je suis doublement enragée, primo, de n’être pas au feu d’artifice; secundo, que je sens que ça n’est pas ma place où je suis, je dois être à la Cour. Je dois briller et aimer le monde, c’est ma destinée, je ne puis vivre autrement. Comme c’est ennuyeux que ce Hamilton me plaise tant ! Je voudrais être de bois, pour épouser un homme très riche, très titré, très haut placé et très à mes pieds. Je lance des épingles, de temps en temps, à ma tante chic qui la piquent. Elle est fâchée que je suis privée d’un plaisir, ne veut pas le montrer. Je me plais à ne rien apprécier parce que je suis très ennuyée. Je feins de ne rien voir et je continue mes attaques. Je ne suis pas chagrinée de ne pas voir un feu d’artifice, je n’y prendrais même pas aucun plaisir en allant comme nous devions. Je voudrais être là, au palais, à dîner. Je suis en général énervée. Je voudrais pleurer, je voudrais battre quelqu’un ! Oh ! mon Dieu quand serai-je ce que je désire si ardemment être ? Quand donc ne serai-je plus torturée ! Pardonne-moi ! Mais sois indulgent, je ne suis qu’une femme ! Je n’ai pas de résignation ! Je n’ai pas un caractère et des élans sublimes, je ne suis qu’une créature humaine ambitieuse et frivole ! Ambitieuse, très ambitieuse !
Боже мій, змилуйся над моєю бідою, прости й захисти мене!!!
Mon Dieu, aie pitié de ma misère, pardonne et protège moi !!!
Знаю, що мушу зірвати свою злість на комусь. Ах! Ні, я мушу дотримати обіцянки — стримуюся, але це мені дорого коштує.
Je sais que je dois décharger ma méchanceté sur quelqu’un. Ah ! non, je dois tenir ma promesse, je me contiens, mais cela me coûte.
Піду напишу мамі.
Je vais écrire à maman.
Вкладка · annotation de Marie, 1875
[Примітка: 1875. У цьому листі до мами я зовсім не стримуюся.]
[Annotation: 1875. Dans cette lettre à maman, je ne me contiens point.]
Примітки
Назва англійською в оригіналі: «Gulliverʼs travels» — «Мандри Ґуллівера» Дж. Свіфта (1726). ↩
В оригіналі англійською: «curled lips». ↩