❦
Вівторок, 22 липня 1873
Mardi 22 juillet 1873
Я позувала: портрет — гарна голівка, але то не я. Я засмучена, розраховувала на щось гарне. Сьогодні вранці я знову читала ту книгу. Мама відчинила двері. Я думала, що вона ввійде й мене застане, але ні — вона запитала, котра година. Щоб мене не зловили, я ховаю книгу в шухляду й читаю так, щоб будь-якої миті можна було вдати, що щось шукаю. Попри всю цю обережність, мені було дуже страшно, я була червона й неспокійна.
J’ai posé, le portrait est une jolie tête mais ça n’est pas moi. Je suis désolée, je comptais avoir quelque chose de joli. Ce matin j’ai encore lu ce livre. Maman ouvrit la porte. Je croyais qu’elle entrerait et je serais surprise, mais non, elle me demanda l’heure. Pour ne pas être attrapée, je mets le livre dans le tiroir et je lis pour pouvoir à chaque minute feindre de chercher quelque chose. Malgré ces précautions, j’avais très peur et j’étais rouge, et inquiète.
Яка шкода, що в мене лише другий том «Куртизанок світу»1. Є чотири розділи, кожен у чотирьох томах: «Куртизанки», «Великосвітські дами», «Парижанки». Жінки, що впали
Quel dommage de n’avoir que le deuxième volume des « Courtisanes du monde ». Il y a quatre divisions, chacune en quatre volumes: « Les courtisanes », « Les grandes dames », « Les Parisiennes ». Les femmes déchues
Це трохи відверто, але дуже добре написано. Вдень я її дочитала. У мені прокинулася цікавість — у цьому томі йдеться про попередні події, а я їх не читала.
C’est un peu nu, mais très bien écrit. L’après-midi je l’ai fini. La curiosité est éveillée en moi, dans ce volume on parle des événements précédents, et je ne les ai pas lus.
Увечері ми з княгинею пішли пройтися набережною; чекаючи Діну, ми говорили про Баден, про товариство пані Паскевич, Карлоса Гамільтона й стару діву. Тут я почувалася вільно, могла віддатися своїй найбільшій утісі — говорити про нього. Вона запитала, чи лорд Гамільтон гарний: високий, темноволосий і сама тичка, але гарний.
Le soir, moi et la princesse allâmes faire un tour à la promenade, en attendant Dina, nous avons parlé de Bade, de la société de Mme Paskevitch, Carlos Hamilton et la vieille fille. Là, j’étais au large, je pouvais m’adonner à mon plaisir le plus grand: parler de lui. Elle m’a demandé si lord Hamilton est beau, grand, brun et pur manche à balai, mais bien.
— А він схожий на герцога?
-- Est-ce qu’il ressemble au duc ?
— Ні? Це добре, бо в того мерзенне обличчя. Божевільна!
-- Non ? c’est bien car celui-ci a une figure ignoble. La folle !
— Як це, навпаки, той, хто тут, кращий.
-- Comment, au contraire celui qui est ici est mieux.
— Рудий, той, у кого червонувате обличчя?
-- Le rouge, qui a la figure rougeâtre ?
— Та звісно.
-- Mais oui.
— Той, що з Джоєю?
-- Celui de Gioia ?
— Та звісно, він набагато гарніший.
-- Mais oui, il est bien plus beau.
Вона любить худих і темноволосих — прощаю.
Elle aime les maigres et les bruns, je pardonne.
на полях
Мама, тітка, Валіцький і Поль у Монако.
dans la marge Maman, ma tante, Walitsky et Paul à Monaco.
Примітки
Les Courtisanes du monde Арсена Уссе (Париж: Dentu, 1870, чотири томи) завершували цикл романів про великий світ, що почався з Les Grandes Dames (1868, чотири томи) і тривав Les Parisiennes, — усього дванадцять томів. Марі плутає назви циклу. ↩