❦
Понеділок, 21 липня 1873
Lundi 21 juillet 1873
Увечері верхи; але я не можу завадити Халкіонову прийти. Він приїхав верхи незваний, і не лишалося нічого іншого, як їхати. Втім, я була з Полем, і дві карети їхали за нами, ніхто не поїхав до Монако; і мені довелося йти наперекір усім їхнім страхам. Особливо тітка була страшенно набридлива1 зі своїми:
Le soir à cheval; mais je ne puis empêcher que Khalkionoff vienne. Sans être invité il vint à cheval et il ne restait plus rien à faire que d’aller. D’ailleurs j’étais avec Paul, et deux voitures nous suivaient, personne n’est allé à Monaco; et j’ai eu à braver les peurs de tous. Ma tante surtout était quite tiresome avec ses :
— Ти впадеш, не жени, хто так швидко їздить! Та це жахливо! Поль, ти її вбʼєш своїми дурницями тощо тощо.
- Tu tomberas, ne cours pas, mais on ne monte jamais si vite ! Mais c’est affreux ! Paul, tu la tueras avec tes bêtises, etc. etc.
Я не сердюся — це означає, що мене люблять.
Je ne me fâche pas, cela montre qu’on m’aime.
Я справді починаю добре їздити верхи.
Je commence décidément à bien monter.
Сьогодні вранці я вчинила підлість: давно, більше року тому, мама купила цю книгу Арсена Уссе «Куртизанки світу». Мені її заборонили, і я не читала, але вчора вдень я знайшла її на столі, де художник мене спотворює, і взяла, боячись, що він побачить цю непристойну книгу у вітальні, і, не знаю як, відкрила, прочитала кілька сторінок стоячи — вона мене зацікавила, і я вирішила прочитати її наступного дня. Дві години сьогодні вранці за читанням — дуже добре написано, і я цілком поділяю думку автора, що це далеко не аморально, а навпаки: «будь-яка жінка, що прочитає це, — розумна жінка». Я читала (не спокійно, бо весь час боялася, що мене зловлять), і мої думки були так далеко від усього, я цілком поринула в книгу, коли раптом: «Усю стайню герцога де Парізі продано герцогові Гамільтону!..» Так несподівано! що я лишилася наче громом прибита, буквально*. Я люблю ці потрясіння — дихання зупиняється, серце калатає, очі вкриваються серпанком; я перечитувала ще, щоб переконатися, що це правда, але слова танцювали. Я перечитала ще з десяток разів це імʼя, завжди дороге. Він теж, гадаю, у скількох пригодах побував! Тут описано саме його світ. Вони все-таки гарно розважаються, чоловіки, а жінка завжди жертва. Я хотіла б бути чоловіком, я б перевершила всіх цих панів.
Ce matin j’ai fait une vilenie, il y a longtemps, plus d’un an que maman a acheté ce livre d’Arsène Houssaye « Les courtisanes du monde ». Il m’a été défendu, et je ne l’ai pas lu, mais hier dans l’après-midi, l’ayant trouvé sur la table où le peintre me défigure, je l’ai pris de peur qu’il ne voit ce livre inconvenable dans un salon et, je ne sais comment, je l’ouvris, j’ai lu quelques pages debout, il m’a intéressé et j’ai résolu de le lire le jour suivant. Deux heures ce matin à le lire, c’est très bien écrit, et je partage tout à fait l’opinion de l’auteur; que c’est loin d’être immoral, mais au contraire: « toute femme qui le lira est une femme sensée ». Je lisais, (pas paisiblement car j’avais toujours peur d’être attrapée) et mes pensées étaient si éloignées de tout, j’étais tout à fait dans le livre, lorsque: « Toute l’écurie du duc de Parisis a été vendue au duc de Hamilton !..... » Si inattendu ! que je suis restée foudroyée, littéralement*. J’aime ces secousses, la respiration s’arrête, le cœur bat, les yeux se couvrent d’un voile, je relisais encore pour être sûre que c’est vrai, mais les mots dansaient. J’ai relu encore une dizaine de fois ce nom toujours cher. Lui aussi, je crois, dans combien d’aventures était ! C’est son monde qui est décrit. Ils s’amusent bien tout de même les hommes, la femme est toujours victime. Je voudrais être homme, je surpasserais encore tous ces messieurs.
У «Куртизанках» чимало історійок про герцога й лорда Гамільтона, про пані Паскевич у Венеції та багатьох інших зі світу Ніцци й особливо Бадена.
Il y a bien des historiettes dans « Les courtisanes » du duc et lord Hamilton, de Mme Paskevitch à Venise et de bien d’autres des mondes de Nice et de Bade surtout.
Який мерзенний характер у Вікторії. О! Боже мій, якби чоловік мене так любив!
Quel vilain caractère que celui de Victoria. Oh ! mon Dieu, si un homme m’aimait autant !
Я ціную лише кохання таких чоловіків, як Ріо, Гамільтон тощо — бо вони знають, і вони багато бачили. Хлопчисько двадцяти двох років кохає кожну жінку. Я пишалася б лише тим, що мене кохає один із таких чоловіків — вони знаються на цьому. І коли вони кохають — це назавжди. Вони все випробували, всюди побували і нарешті знаходять свою гавань. Як це жінки зраджують своїх чоловіків?
J’apprécie seulement l’amour des hommes comme Rio, Hamilton, etc. etc. parce qu’ils savent, et ils ont beaucoup vu. Un petit de vingt-deux ans aime chaque femme. Je serais fière seulement d’être aimée d’un de ces hommes, ils s’y connaissent. Et lorsqu’ils aiment c’est pour toujours. Ils ont tout éprouvé, ils ont passé partout, et enfin trouvent le port. Comment il y a des femmes qui trompent leur mari ?
Я б просила лише одне: щоб мій чоловік мене кохав. Це не заважає бути світською, навіть кокеткою, і належати своєму чоловікові.
Pour moi je n’aurais demandé qu’une chose: c’est que mon mari m’aime. Cela n’empêche pas d’être mondaine, même coquette, et d’être à son mari.
Я люблю Гамільтона і бажаю його ще більше, бо він зуміє оцінити. Бо він пожив.
J’aime Hamilton, et je le désire encore plus parce qu’il saura apprécier. Parce qu’il a vécu.
Примітки
В оригіналі англійською: quite tiresome. ↩