Щоденник Марії Башкирцевої
CZENUKFR

Вівторок, 20 травня 1873

# Mardi 20 mai 1873

Гарна погода. О пів на десяту я поїхала з мамою оглядати квартири. Мадемуазель Коліньон пішла до пана Лефевра; майже щодня вона пропускає, тож мені було нічого робити — я й поїхала. Бо знаю: поки я не візьмуся за щось — нічого не буде. Це не марнославство, але я переконувалася в цьому кілька разів. І справді — я поїхала сьогодні, і ми майже зняли квартиру. У мене, треба визнати, багато енергії (рожева сукня, добре). Потім повернулася, а мама поїхала до Монако — поговорити з Жоржем про ту справу. Я взяла Маркевич, і ми вирушили шукати житло. Я знайшла — і дещо дуже гарне, прямо на Променаді! Біля моря! Тільки б Бог дозволив нам його зняти. Додому;

Beau temps. A neuf heures et demie je suis allée avec maman visiter des appartements. Mlle Collignon est allée chez M. Lefevre, tous les jours presque, elle manque; alors je n'avais rien à faire et je suis allée. Car je sais que tant que je ne me mêle de rien, il n'y aura rien. Ça n'est pas une vaine prétention, mais je l'ai éprouvé plusieurs fois. En effet, je suis allée aujourd'hui et nous avons presque pris l'appart. [sic] J'ai, il faut l'avouer, beaucoup d'énergie, (robe rose, bien). Puis je suis rentrée et maman est allée à Monaco, pour parler avec Georges par rapport à cette affaire. Moi j'ai pris Markevitch et nous allâmes à la recherche d'un logement. J'ai trouvé, et quelque chose de très beau, en pleine promenade ! Au bord de la mer ! Pourvu que Dieu veuille nous permettre de le prendre. A la maison,

я спустилася до Маркевич і ми зварили шоколад. Вона добра дитина; нам було дуже весело. За обідом Діна натякнула, що я вночі говорю про.... Мова йшла про те, хто закоханий. Вона сказала, що вона — ні, а ось Марі — так, і що вона говорить уночі!! «І про кого ще!....» Вона знає, бо, як кажуть, я говорю уві сні. Особливо востаннє, коли він мені снився, я дуже чітко вимовила його ім'я. Я навіть здивувалася, бо уві сні говорять ледь чутно, а я, говорячи про нього, так добре вимовила його ім'я, що мало не прокинулася.

je suis descendue chez Markevitch et nous avons fait du chocolat. Elle est une bonne enfant, nous nous sommes bien amusées. A dîner Dina *laissa entendre* que je parle la nuit de.... On parlait de qui est amoureux. Elle a dit qu'elle ne l'est pas, mais que c'est Marie et qu'elle parle la nuit !! "Et de qui encore !...." Elle sait, car à ce que l'on dit je parle la nuit. Surtout la dernière fois que j'ai rêvé de lui, j'ai prononcé très distinctement son nom. J'étais même étonnée car en dormant on parle à peine, et en parlant de lui j'ai si bien prononcé son nom que j'ai failli être réveillée.