Вівторок, 22 квітня 1873

Вітер і прохолодно. На прогулянці, в екіпажі (вікуньєве пальто, непогано), майже нікого. Я поїхала приміряти сукню.
Потім, оскільки всі в Монако, а Діна лежить із хворою ногою, ми з мадемуазель Коліньон, маючи намір піти ввечері до Французького театру, йдемо запитати, чи хтось із Паттонів піде з нами, але вони не можуть. Ми залишилися в них, доки не час було повертатися.
Наталі дуже люб'язна і мила. Словом, усі були дуже люб'язні й милі. Раніше я не любила ходити до них; тепер, гадаю, навпаки — вони люб'язні.
Увечері в театрі — «Мушкетери королеви», комічна опера, поставлена досить добре. Театр досить заповнений, але не публіка; зрештою, її вже й немає.
Думка про переїзд до Італії дедалі більше зміцнюється.