Архітектор приносить куріпок і забирає з собою обіцянку відвідин у Булонському лісі. Це справжня вилазка: ми беремо все потрібне, щоб зварити шоколад. Він випиває чашку, потім ми трохи проходимось, і він іде сам.
Lundi 1er septembre 1884
Поверталися, як учора, але були зустрічі, які потягнуть за собою плітки. Єврей Гехт1 і художники Беро та Тіссо2. Оскільки оголосили, що Бастьєн скоро помре, його друзі виявляють подив, змішаний із радістю.
Le retour comme hier, mais des rencontres qui vont produire des potins. Le Juif Hecht, et les peintres Béraud et Tissot. Comme on avait annoncé la mort prochaine de Bastien, ses amis manifestent une surprise mêlée de joie.
І казатимуть, що ми водимо його на прогулянку. Це правда. Але зроблять із цього дурні висновки.
Et on va dire que nous le promenons. C’est vrai. Mais on en déduira des bêtises.
Примітки
Анрі Гехт — відомий паризький колекціонер і меценат мистецтва. Марі вживає антисемітське формулювання, типове для її суспільного середовища.↩
Жан Беро (1849—1935) і Джеймс Тіссо (1836—1902) — модні живописці паризького життя.↩