Понеділок, 4 серпня 1884

Відкриття Конгресу; я не проти зʼявитися там у такому славетному товаристві.
Маршала обступає чимало людей. У нас добрі місця праворуч, ті самі, що й пʼять років тому на минулому Конгресі. Маршальша, Клер і я.
Цього не сподівалися, і засідання було дуже бурхливе.
Речі, яких на трибуні, мабуть, ще ніколи не бачили.
Жюль Феррі хотів говорити, права й крайня ліва ревли, аби йому завадити, коли пан Андріє вийшов на трибуну ніс у ніс із Феррі, та ще з таким загрозливим виглядом, що Феррі, мабуть, злякався.
Але оскільки їх там було двоє, до барʼєра вчепився Ланглуа; голова надягнув капелюха на знак перерви, і коли Жюль Феррі сходив із трибуни, Андріє з молодецьким виглядом узяв свою склянку води й вихилив її, наче за здоровʼя палати.
Ця хлопʼяча витівка справила дуже кумедне враження, і поки він спирався в глибині трибуни, заклавши ногу на ногу, Ланглуа горлав попереду, але палата горлала ще дужче за нього.
Усе це дуже кумедно, але яке ж сумне видовище. Найогидніші — це монархісти.
Принц Наполеон оприлюднив маніфест, цей чоловік мені цілком симпатичний, він не говорить про права... А втім, ось і маніфест, і звіт про засідання.
Завтра я їду!!
Є щось у вигляді Клер, що мене дратує; у бідолашної дівчини, можливо, свої клопоти, але я завжди все приписую собі.
Ці люди чарівні зі мною, але з мене досить.
Мені пишуть із Парижа, що Бастьєнові так зле, що вже не сподіваються його врятувати.
Так, до того ж я дуже дратівлива, і зі сторонніми завжди є певна скутість; часом великі білі руки й чорне кучеряве волосся маршальші мене дратують... і пустощі Луї, і занадто довгий, занадто тонкий стан Клер, і отупілий вигляд Марселя. Лише сам маршал незмінно милий і чудовий.

Примітки

Спільне засідання Палати депутатів і Сенату у Версалі 4 серпня 1884 року, скликане для обговорення конституційної реформи за уряду Жуля Феррі. ↩
Парламентська процедура: коли голова засідання надягає капелюха, це означає перерву в роботі. ↩