❦
Пʼятниця, 1 серпня 1884
Коли я підсуну вам розчулені фрази, не дуже на них ловіться.Quand je vous servirai des phrases attendries ne vous y laissez pas trop prendre.
І це завжди так буде?
Et ce sera toujours comme ça ?
А кохання?
Et l’amour ?
Що ж, знаєте, мені здається, що це неможливо, коли бачиш людську природу під мікроскопом. Інші щасливі, вони бачать лише те, що потрібно.
Bien, vous savez, il me semble que c’est impossible quand on voit la nature humaine au microscope. Les autres sont bien heureux, ils ne voient que ce qu’il faut.
Хочете знати? Так от, я ні художниця, ні скульпторка, ні музикантка, ні жінка, ні дівчина, ні подруга.
Voulez-vous savoir ? Eh bien je ne suis ni peintre, ni sculpteur, ni musicien, ni femme, ni fille, ni amie.
Усе в мене зводиться до предметів спостереження, роздуму й аналізу. Погляд, обличчя, звук, радість, біль — усе одразу зважено, розглянуто, перевірено, упорядковано, занотовано. І коли я це сказала чи написала, я задоволена. Якби я вміла писати, я неодмінно стала б великою письменницею, бо несвідомо, інстинктивно, мимоволі, фатально усе до цього й повертається.
Tout chez moi se réduit à des sujets d’observation, de réflexion et d’analyse. Un regard, une figure, un son, une joie, une douleur sont immédiatement pesés, examinés, vérifiés, classés, notés. Et quand j’ai dit ou écrit je suis satisfaite. Si je savais écrire je serais certainement un grand écrivain car sans que je m’en doute, instinctivement, involontairement, fatalement tout revient là
Усе зводиться до того, щоб знайти влучне слово. Тоді я задоволена.
Tout aboutit à trouver le mot juste. Alors je suis contente.
Цей педант Гі де Мопассан десь дуже добре висловлює те, що я щойно сказала; читаючи ту статтю, я навіть відчула до нього певну повагу — лишень подумайте: чоловік, який відчуває те саме, що й я.
Ce cuistre de Guy de Maupassant exprime quelque part fort bien ce que je viens de dire, en lisant cet article j’ai même eu quelque respect pour lui, songez-donc un homme qui sent ce que je sens.
О! яке коротке й нужденне життя. Живопис! Якщо я хочу робити це як слід, мені треба віддатися йому цілком. А решта? Що буде з літературою?
Oh ! que la vie est courte et misérable. Peinture ! Si je veux en faire proprement, il me faut m’y consacrer tout entière. Et le reste ? Que deviendra la littérature ?
Бідолашна література! То Золя й Бальзак так і не матимуть сестри?
Pauvre littérature ! Zola et Balzac n’auront donc pas une sœur ?
То я зрештою наплюю навіть на саму себе!
Je me ficherai donc même de moi !