❦
Субота, 26 липня 1884
Ми були в Жюля. Йому зле. Але не через це я пригнічена. Ми засиділися надто довго, і коли я сказала про це в передпокої, Еміль (який годину тому повернувся з села разом із Божидаром) відповів «так» — і це його страшенно втомлює.Nous avons été chez Jules. Il va mal. Mais ce n’est pas pour cela que je suis accablée. Nous sommes restés trop longtemps et comme je le disais dans l’antichambre Emile (qui était rentré depuis une heure de la campagne avec Bojidar) a dit oui et ça le fatigue énormément.
Отож!... Я розумію, що він каже це дуже просто, зважаючи на такий тяжкий стан брата, але я, яка й без того так боюся набриднути, просто вбита. Думаючи про це, я відчуваю, що червонію аж до коренів волосся.
Alors !... Je comprends qu’il le dise très simplement en présence de l’état si grave de son frère, mais moi qui ai déjà sans cela tellement peur de l’ennuyer, j’en suis tuée. En y pensant je me sens rougir jusqu’aux cheveux.
Розумієте, йшлося про те, щоб умовити його прийняти мʼясний порошок, і я зʼїла його при ньому, щоб додати йому відваги, потім пробували на різні лади, і це забрало силу часу...
Vous comprenez il s’agissait de lui faire prendre de la poudre de viande et j’en ai mangé devant lui pour lui donner du courage, puis on a essayé de plusieurs façons alors ça a pris un temps énorme...
Я навіть не думаю, що ми його втомили, але... Хоч плач. Так, дарма, я плачу. Адже це аж надто сумно...
Je ne crois même pas que nous l’ayons fatigué mais... C’est à pleurer. Oui, tant pis, j’en pleure. Aussi c’est trop triste...
А це ж такі делікатні речі, і коли маєш найкращі наміри... набриднути йому чи втомити його!! І, можливо, після цього йому погіршає. Скільки б я не повторювала собі, що більше ніколи не піду, це нічого не змінює. Я цілком певна, що не набридала йому більш як годину, а потім ця сцена з бульйоном... Бідолашний хлопець сидів, увесь напружений, перед тим, що мав ковтнути... А він так страждає; коли ми приїхали, він мав жахливий вигляд, потім трохи пожвавився, ми побалакали... я заспокоїлася. Словом, хоч би що я тепер казала, це почуття незручності, змішане із соромом: ми були нетактовні, ми засиділися надто довго. Тут нема ради.
Et ce sont des choses si délicates et quand on a les intentions les plus... l’ennuyer ou le fatiguer !! Et il sera peut-être plus malade après. J’ai beau me répéter que je n’irai plus jamais, ça n’arrange rien. Je suis bien sûre de ne pas l’avoir ennuyé pendant plus d’une heure, et puis cette scène du bouillon... Le pauvre garçon était là crispé devant les choses qu’il fallait avaler.. Et il souffre tant; lorsque nous sommes arrivées il avait une mine affreuse puis il s’est animé un peu, nous avons causé... j’étais rassurée. Enfin quoique je dise maintenant c’est un malaise mélangé de honte, nous avons manqué de tact, nous sommes restées trop longtemps. Il n’y a pas à en sortir.
Так от, це довершує мої нещастя.
Eh bien cela met le comble à mes misères.
Плакати з горя — це б іще нічого, але плакати через те, що була незграбна й дурна, — це ніби навмисне для мене створено.
Ce ne serait rien de pleurer de chagrin, mais pleurer parce qu’on a été maladroit et bête, ça c’est fait exprès pour moi.
Мені не хочуть дати навіть гідного горя.
On ne veut pas me donner même de bons chagrins.
У мене не досить серця, щоб побиватися через те, що ця людина страждає, але ось я в розпачі через те, що була незграбна й дурна.
Je n’ai pas assez de cœur pour être désolée parce que cet homme souffre mais me voilà désespérée parce que j’ai été maladroite et sotte.
Тепер він, можливо, мене зненавидить; тільки цього й бракувало, а воно ж може статися, я така нещасна.
Il va peut-être me détester maintenant; il ne manquerait plus que cela et ça peut arriver, je suis si malheureuse.
Я достеменно не знаю, як зветься почуття, яке я до нього маю, але мені здається, що це дуже велика ніжність; якби це було можливо, я хотіла б завжди бути поруч, і коли його обличчя кривиться, мені хочеться взяти його за руки й щоб він прихилив голову до мого плеча.
Je ne sais pas au juste comment on nomme le sentiment que j’ai pour lui, mais il me semble que c’est une tendresse très grande, si c’était possible je voudrais être toujours là et lorsque sa figure se contracte je voudrais lui prendre les mains et qu’il appuie sa tête sur mon épaule.
У нього такий нещасний вигляд, що він схожий на дитину з цими гарними ясними очима, і хочеться взяти його голову в руки, як дитині.
Il a l’air si malheureux qu’il ressemble à un enfant avec ces beaux yeux clairs et qu’on voudrait lui prendre la tête comme à un enfant.
Словом... Це велике бажання приходити й лишатися там щодня й навіть на ніч. Я не втомлювалася б, а лише була б дуже щаслива, забуваючи навіть, що він страждає, — так велика була б утіха бути йому приємною. Я добре знаю, що це неможливо, що ми йому чужі і що ми його втомили!
Enfin... C’est un grand désir d’aller rester là tous les jours et même la nuit. Je ne serais pas fatiguée mais seulement très heureuse, oubliant même qu’il souffre, tellement le plaisir de lui être agréable serait grand. Je sais bien que c’est impossible, que nous lui sommes étrangers et que nous l’avons fatigué !
І що я через це уражена. Так, Бог такий жорстокий до мене, що не хоче дарувати мені втіхи навіть у стражданнях; Він не вражає мене горем, Він мене принижує.
Et que j’en suis vexée. Oui, Dieu est si dur pour moi qu’il ne veut pas m’accorder de douceur même dans les peines, Il ne m’afflige pas, Il m’humilie.
Це, зрештою, єдине почуття, яке має для мене справжню вартість.
C’est le seul sentiment qui soit une réelle valeur pour moi, du reste.
Це через те, що в мене немає серця або що я дуже вразлива.
C’est que je n’ai pas de cœur ou que je suis très susceptible.
Байдуже.
N’importe.
Я хотіла б не ходити туди гуртом, а прийти й лишатися там цілими годинами, поплакавши якогось дня разом, провести тихі години й водночас розважати його й розганяти його нудьгу. Так, ось мрія...
Ce n’est pas d’aller en bande que je voudrais, je voudrais aller y rester des heures après avoir un jour pleuré ensemble, passer des heures tranquilles et en même temps le distraire et le désennuyer. Oui, voilà le rêve...
Раніше я навіть не записувала своїх мрій, боячись, що це їх зурочить. Але оскільки вони ніколи не справджуються, то нема чого й...
Avant je ne les écrivais même pas mes rêves de peur que ça les fasse rater. Mais puisqu’ils ratent toujours ce n’est pas la peine de...