Середа, 9 липня 1884

Шалені перегони Парижем, Неї, укріпленнями тощо.
Сьогодні вранці сюди викликали архітектора. Це вже третій, хто каже мені, що в Парижі ніколи не буває борців просто неба. Тож... Лишаються мені жонглери й вулиця з її обличчями — адже саме цього я й хотіла, чи не так?
Так, але борці...
Доки я не знайду, це справжнє пекло.
Ось і Жюліан мені пише. Брудна тварюка, та й годі. Але мені геть байдуже. Він почувається винним — погляньте на лестощі наприкінці.
Ах! моя картина!!