❦
Понеділок, 9 червня 1884
Заупокійна меса на роковини смерті мого батька.Messe du bout de l’an pour mon père.
Іде дощ, а він же затримує картину!!
Il pleut, et le tableau que ça retarde !!!
Я пишу гарного листа цьому бідолашному архітекторові, якого навіть не допустили до шістьох, що братимуть участь у вирішальному конкурсі. Це жорстоко. Виконати памʼятник Ґамбетті означало б одним махом вийти з тіні, дістати орден, словом — певну особисту славу замість гнітючої братньої знаменитості.
J’écris une bonne lettre à ce pauvre architecte qui n’est même pas admis parmi les six qui feront le concours définitif. C’est roide. Le monument Gambetta à faire c’était du coup sortir de l’ombre, être décoré, enfin une certaine notoriété personnelle au lieu de l’écrasante célébrité fraternelle.
Усе осяйне життя, угледжене на мить і втрачене навіки. Бідолаха. Його проєкт був дуже холодний і не пасував до особистості Ґамбетти, фігур там було зовсім мало, їх мав робити Дасьйон, переважала архітектура... я погано його роздивилася, але мені здається, що він був дуже холодний, дуже сумний, дуже чистого стилю. Вийшов би показний надгробний памʼятник... та й то ще... Зрештою, бідолашний хлопець, певно, дуже нещасний.
Toute une vie de lumière entrevue un instant et perdue à jamais. Pauvre diable. Son projet était très froid et pas en rapport avec la personnalité de Gambetta, il n’y avait que très peu de figures que devait faire Dation, l’architecture dominait... je l’ai mal vu mais il me semble que c’était très froid, très triste, d’un style très pur. Ça ferait un monument funéraire imposant... et encore... En somme le pauvre garçon doit être bien malheureux.