❦
Четвер, 5 червня 1884
Пратер помер. Він виріс разом зі мною, його купили мені у Відні 1870 року, йому було три тижні, і він усе залазив за валізи, у папір від наших покупок.Prater est mort. Il a grandi avec moi, on me l’a acheté à Vienne en 1870, il avait trois semaines et se fourrait toujours derrière les malles, dans le papier des achats que nous faisions.
Він був моїм відданим і вірним псом, скиглив, коли я виходила, і годинами чекав, сидячи біля вікна. Потім, у Римі, я закохалася в іншого пса, і Пратера прихистила мама. Завжди дуже ревнивий до мене, з левʼячою рудою шерстю й чудовими очима. Як подумаю про свою безсердечність!.. Нового пса звали Пінчо, і його вкрали в мене шість років тому. Замість того щоб повернутися до Пратера, який ніяк не міг утішитися, я мала дурість завести Коко першого, а потім нинішнього Коко... Це підло, це мерзенно. Ось уже чотири роки ці дві тварини гризуться, і кінець кінцем Пратера замкнули в кімнаті нагорі, де він жив, мов вʼязень, поки Коко походжав по столу й по людських головах. Він помер від старості; від учора я провела з ним кілька годин, він підповзав до мене й клав голову мені на коліна.
Il a été mon chien dévoué et fidèle pleurant quand j’étais sortie et attendant des heures assis à la fenêtre. Puis à Rome, je me suis toquée d’un autre chien et Prater fut recueilli par maman. Toujours très jaloux de moi avec son poil jaune de lion et ses yeux admirables. Quand je pense à mon manque de cœur !... Le nouveau chien s’appelait Pincio et on me l’a volé il y [a] six ans. Au lieu de revenir à Prater qui ne se consolait pas, j’ai eu la stupidité d’avoir Coco 1er puis le Coco actuel... C’est lâche, c’est ignoble. Depuis quatre ans ces deux bêtes s’entredévorent et on a fini par enfermer Prater dans une chambre en haut où il vivait comme un prisonnier pendant que Coco se promenait sur la table et sur la tête des gens. Il est mort de vieillesse, depuis hier j’ai passé des heures avec lui, il se traînait vers moi et posait sa tête sur mes genoux.
Ах! Гарна ж я негідниця зі своїми ніжними почуттями. О! Жалюгідна вдача, я плачу, пишучи, і думаю, що сліди цих сліз створять мені серед читачів славу доброго серця. Я весь час хотіла знову прийняти до себе бідолашну тварину, але все щоразу зводилося до грудки цукру й побіжної ласки. Треба було бачити тоді його хвіст, цей бідолашний обрубаний хвіст, що метлявся, метлявся, аж виписував коло, так швидко крутився...
Ah ! je suis une jolie misérable avec mes sentiments tendres. Oh ! méprisable caractère, je pleure en écrivant et je pense que les traces de ces larmes vont me faire une réputation de bon cœur auprès de ceux qui liront. Je voulais toujours réadopter la malheureuse bête, et ça s’est toujours borné à un morceau de sucre et une caresse en passant. Il fallait voir sa queue alors, cette pauvre queue coupée qui remuait, remuait faisant comme un rond tellement elle tournait vite...
Він ще не помер, бідолаха, я так подумала, бо більше не бачила його в кімнаті, він забився за валізу чи за ванну, як колись у Відні, а я вирішила, що його винесли, бо не зважувалася спитати.
Il n’est pas encore mort le malheureux, je l’ai cru parce que je ne le voyais plus dans sa chambre, il s’était fourré derrière une malle, ou un bain, comme à Vienne et j’ai pensé qu’on l’avait emporté n’osant pas demander.
Але це станеться сьогодні ввечері чи завтра...
Mais ce sera pour ce soir ou demain...
Тоні застав мене в сльозах; я написала йому, щоб дещо спитати про відтворення картини, і він прийшов. Виявляється, я мало не підписала папірець, яким можна було б заборонити іншим відтворювати мою картину й завести проти мене справу. Ви ж розумієте, що я дуже пишаюся всіма цими проханнями про дозвіл і пишалася б навіть судовою справою.
Tony m’a trouvée pleurant, je lui avais écrit pour demander quelque chose à propos de reproductions du tableau et il est venu. Il paraît que j’ai manqué de signer un petit papier sur lequel on aurait pu empêcher de reproduire mon tableau par d’autres et me faire un procès. Vous comprenez que je suis très fière de toutes ces demandes d’autorisations, et je serais fière même d’un procès.
Я дуже люблю Тоні, він обмежений, але я його дуже люблю. Та не те що він обмежений, а він — суцільний 1830 рік. Словом, не знаю, що й сказати.
Moi je l’aime beaucoup Tony, il est borné, mais je l’aime beaucoup. C’est pas encore qu’il est borné, mais il est 1830. Enfin je ne sais quoi.
Сукню для посольства шиють удома, я роблю її майже сама, щоб бути певною, що вийде добре.
Ma robe pour l’ambassade se fait à la maison, je la fais presque moi-même pour être sûre que ce sera bien.
Однаково, Тоні нехай і 1830 рік, але почуття в нього дуже шляхетні, не те що Жюліан, який вірить усім пліткам.
C’est égal Tony peut être 1830 mais il a des sentiments très nobles, ce n’est pas comme Julian qui croit à tous les racontars.
Щоб я колись дорікнула комусь дрібними матеріальними послугами!
Que j’aie reproché des gentillesses matérielles à qui que ce soit !
Ах! Яка гидота! А ще Тоні мене добре розуміє; у питанні шлюбу він каже спершу, що не уявляє мене в ньому, а потім — що це могло б бути лише з чоловіком надзвичайно непересічним і що це радше було б спілкою.
Ah ! Fi l’horreur ! Et puis il me comprend bien Tony, dans la question mariage, il dit d’abord qu’il ne m’y voit pas, et puis que cela ne se pourrait qu’avec un homme extraordinairement supérieur et que ce serait plutôt une association.
— Отже, ідеал, — сказала я йому, — що ж, добродію, я відкинула це як неможливе. Це надто прекрасно, щоб справдитися. Лишається тільки чоловік-манекен.
- L’idéal alors, lui ai-je dit, eh bien monsieur j’ai écarté cela comme impossible. C’est trop beau pour que ça arrive. Il ne reste plus que l’époux-manequin.
викресленоСент-Аман?
Бо чоловік непересічний... Я наділена таким... скажімо, таким збоченим розумом, що сказати, якщо є якась найдрібніша чорна цятка серед пишноти, серед сонця — я бачитиму лише цю найдрібнішу чорну цятку... Ні, каже Тоні, лишається тільки стріла лукавого бога.
Car l’homme supérieur... Je suis douée d’un esprit si... mettons si pervers que dire si il y a un tout petit point noir dans une splendeur, dans un soleil je ne verrai que le tout petit point noir... Non dit Tony, il ne reste plus que la flèche du dieu malin.
— Ах! Більшого я й не прагну.
- Ah ! je ne demande pas mieux.
Він помер увечері.
Il est mort le soir.