❦
Середа, 4 червня 1884
Що ж, запрошення в нас є. Це великий офіційний прийом, але все ж таки це краще, ніж нічого. Це Ґавіні склав листа, якого мама написала послові. Я й гадки про це не мала.Eh bien nous l’avons l’invitation. C’est une grande réception officielle mais c’est toujours ça. C’est Gavini qui a composé la lettre que maman a écrit à l’Ambasadeur. Je n’en savais rien.
Однаково, вони таки неабиякі негідники, що не нагородили медаллю мою картину.
C’est égal ils sont rudement canailles de ne pas avoir médaillé mon tableau.
Обидва священники приходили сьогодні. Той, що приходить завжди, протоієрей, як і другий, і звати його Васильєв — це священник невишуканої колонії. Другий, на імʼя Прилєжаєв, — священник вишуканий, це він через пані Зарондську зробив так, що пані Фредерікс відрекомендує нас дружині посла.
Les deux popes sont venus aujourd’hui. Celui qui vient toujours est archiprêtre comme l’autre et qui s’appelle Wassilieff est le pope de la colonie pas chic. L’autre qui se nomme Prilejuyeff est le pope chic, c’est lui à cause de Mme Zarondsky qui a fait que Mme Frederiks va nous présenter à l’ambassadrice.
Баронеса Фредерікс — дружина нашого військового аташе.
La baronne Frederiks est la femme de notre attaché militaire.
Це здається сном, а оскільки ще нічого не сталося... Побачимо в суботу.
Ça paraît un rêve et comme ce n’est pas encore fait... On verra samedi.
Але певніше те, що є картина. Це осяяло мене о третій, а сьогодні ввечері за вечерею я так виразно побачила, що зроблю, аж підхопилася, ніби у стільці була пружина. Мені саме хотілося сучасного сюжету з безліччю людей і з оголеним тілом, і полотна не надто велетенського. Готово... Я це зроблю. Що? А ось мої борці. Ярмаркові борці й люд навколо. Будуть оголені торси, щоб показати, що я вмію писати ню. І люди навколо, це буде дуже важко, але якщо це мене захоплює, то це все, що треба. Спʼяніння!1
Mais ce qui est plus certain c’est qu’il y a tableau. Cela m’est venu à trois heures et ce soir à dîner j’ai si distinctement vu ce que je ferai que ça m’a fait me lever comme s’il y avait un ressort dans la chaise. J’avais justement envie d’un sujet moderne avec beaucoup de monde et du nu, et une toile pas trop énorme. Ça y est... Je vais le faire. Quoi ? Eh bien mes lutteurs. Des lutteurs forains et du monde tout au tour. Il y aura des torses nus pour montrer que je puis faire du nu. Et des gens autour, ce sera très difficile mais si ça m’empoigne, c’est tout ce qu’il faut. Ivresse !
Примітки
Прим. ред.: Із борців вийшла La Rue — вулична картина (2,47 × 3,15 м), яку Марі ще намагалася завершити, коли 31 жовтня 1884 року померла, — безперечно найбільше полотно, за яке вона бралася. Його показали на меморіальній виставці в лютому 1885 року, відтоді втрачене; репродукцій не відомо. ↩