❦
Вівторок, 3 червня 1884
Я йду з Діною до Школи красних мистецтв подивитися на конкурс Ґамбетти. Там ми застаємо Еміля; не думаю, що він дістане премію, та й не знаю, кому б я її дала. Насправді все це лише знову розбудило в мені бажання написати мою «Весну».Je vais avec Dina à l’Ecole des Beaux Arts voir le concours Gambetta. Nous y trouvons Emile, je ne crois pas qu’il aura le prix, et je ne sais à qui je le donnerai. En réalité tout ça m’a seulement redonné l’envie de faire mon Printemps.
А ще я малюю квіти. Панно для Етенсель.
Et puis je peins des fleurs. Un panneau pour Etincelle.
А ще замість князя Орлова посланником Росії тепер барон де Моренгайм. Він одружений, і в суботу в посольстві офіційний прийом.
Et puis à la place du prince Orloff c’est le baron de Morenheim qui est ambassadeur de Russie. Il est marié et samedi il y a réception officielle à l’ambassade.
Мама й Діна приходять спитати мене, чи піду я до пані Кесслер. Нізащо, нікуди, якщо не йду до свого посольства.
Maman et Dina viennent me demander si je vais chez Mme Kessler. Jamais, nulle part, si je ne vais à mon ambassade.
Мені набридло страждати.
J’en ai assez de souffrir.
Мені набридло. Мені набридло. Мені набридло.
J’en ai assez. J’en ai assez. J’en ai assez.
Тепер уже недовго.
Ce ne sera pas long maintenant.
За вісімнадцять місяців чи два роки — біла-білісінька труна, троянди, і ці пані плакатимуть дуже-дуже.
Dans dix-huit mois ou deux ans un cercueil tout blanc, des roses, et ces dames pleureront beaucoup beaucoup.
викресленоодин рядок