❦
Вівторок, 20 травня 1884
О десятій у Салоні з паном Айємом. Він каже, що моя картина така добра, аж думають, ніби мені хтось допомагав. Це жахливо.A dix heures au Salon avec M. Hayem. Il dit que mon tableau est si bien qu’on croit que je me suis fait aider. C’est atroce.
Він зважується сказати ще й те, що Бастьєн ніколи не вмів компонувати картину, що він пише портрети і що його картини — то портрети. А ще, що він не вміє писати ню. Цей єврей1 дивовижний, він говорить про медаль і займеться цим, він знає всіх членів журі, тощо, тощо.
Il ose dire aussi que Bastien n’a jamais su composer un tableau, qu’il peint des portraits et que ses tableaux sont des portraits. Et aussi qu’il ne peut pas faire du nu. Ce Juif est étonnant, il parle de la médaille et va s’ocuper de ça, il connaît tous les membres du jury etc. etc.
Звідти ми йдемо до Тоні. Схвильовано я розповідаю йому, що мене звинувачують, ніби я не сама написала свою картину. І мама теж.
En sortant de là nous allons chez Tony. D’un air agité je lui raconte qu’on m’accuse de ne pas avoir fait mon tableau. Maman aussi.
Він про це не чув, каже, що в журі такого нема і що якби хтось таке сказав... він був би поряд.
Il n’en a pas entendu parler, il dit que ça n’existe pas dans le Jury et que si on le disait... il serait là.
Він вважає, що я схвильована куди більше, ніж насправді, і ми ведемо його снідати до нас, щоб він нас заспокоїв. Він щедро роздає втіхи: як можна так усім перейматися, тощо. Такі брудноти відкидають ногою. Тощо.
Il nous croit beaucoup plus émue que je ne le suis en réalité et nous l’emmenons déjeuner chez nous pour qu’il nous calme. Il prodigue des consolations, comment peut-on ainsi s’émouvoir de tout etc. On repousse ces saletés du pied. Etc.
Хотів би я, щоб це сказали в журі при мені, мовить він, я був би нищівний. Якби хтось наважився таке сказати, я б його знищив.
Je voudrais qu’on le dise dans le Jury devant moi, dit-il je serais foudroyant. Si quelqu’un s’avisait de le dire, je l’anéantirais.
Ах! Отак, прямо в лоб. Бо таке звинувачення — річ дуже серйозна. Я б притиснув його до стіни, щоб він уточнив, і стер би на порох. Ах! Геть дощенту.
Ah ! mais là carrément. C’est qu’une accusation pareille est chose très grave. Je le mettrais au pied du mur pour qu’il précise et le raserais. Ah ! mais à fond.
— Ах! Де там, добродію.
— Ah ! neni monsieur.
— Та ні, тут не йдеться про жодну дружбу, це просто тому, що це правда, і я знаю її краще за будь-кого.
— Mais non, il n’y a là aucune question d’amitié, c’est simplement parce que c’est la vérité et que je la sais mieux que personne.
Він знов повторює нам ці добрі речі, а ще — що в мене є шанси здобути цю медаль, ніколи не знаєш, але шансів у мене, здається, чимало.
Il nous répète encore ces bonnes choses et aussi que j’ai des chances pour l’avoir cette médaille, on ne sait jamais mais j’ai paraît-il beaucoup de chances.
Ми заїжджаємо по панночок Старицьких і ведемо їх на торги до готелю Друо, а потім до Салону.
Nous allons prendre les demoiseles Staritsky et les menons à une vente à l’hôtel Drouot puis au Salon.
О шостій, щойно я встигла надягти халат, аж ось знову Айєм!
A six heures à peine avais-je passé une robe de chambre que voilà encore Hayem !
Він, безперечно, хоче, щоб я добре затямила, що він поклопочеться про мою медаль, він дає мені це зрозуміти на всі лади. Я тебе наскрізь бачу, о сину Ізраїлю! Ти пронюхав, що тисяча франків нас не вразить і що ми здатні віддати тобі полотно, якщо ти вдаватимеш, ніби даєш нам медаль.
Il veut sans doute que je sache bien qu’il va se remuer pour ma médaille, il me le fait comprendre de toutes les manières. Je te vois ô fils d’Israël ! Tu as flairé que mille francs ne nous épateraient pas et que nous sommes capables de te donner une toile si tu as l’air de nous donner une médaille.
Він питає, кого я знаю в журі. Та насправді майже нікого. Лише Тоні. А ще Каролюса, Жерве й Кабанеля, з якими бачуся раз на рік.
Il demande qui je connais du Jury. Mais en vérité presque personne. Le seul Tony. Et puis Carolus, Gervex et Cabanel pour les rencontrer une fois par an.
Але цей Айєм метушиться! Він був у Казена, у Геннера, піде до Рену, до Ролля, та хтозна ще до кого. Зрештою, доводиться вірити, що в мене є шанси... і що мій живопис цікавий. Він не робить цього задарма. «Так, ваша картина безперечно сильна, не Е. Бастьєн мене привів, це я попросив у нього, я ще раніше помітив вашу пастель; бо я знаюся на цьому, у мене нюх... Знаєте, я не роблю вам компліментів, компліментів!»
Mais ce Hayem s’agite ! Il a été voir Cazin, Henner, il ira trouver Renouf, Roll, que sais-je. Enfin il faut croire que j’ai des chances... et que ma peinture est intéressante. Il ne fait pas ça pour rien. Et oui votre tableau est absolument fort, ce n’est pas E. Bastien qui m’a amené, c’est moi qui le lui ai demandé, j’avais déjà remarqué votre pastel; c’est que je m’y connais moi, j’ai du flair... Vous savez, je ne vous fais pas de compliments, des compliments !
«Ах! Якби Бастьєнові не наробили стільки компліментів, він зробив би щось зовсім інше! Ви ж не хочете, щоб я вам їх робив... Та загалом вашу картину можна обстоювати (бачите, до чого хилить, аби применшити мене й роздутися самому), і я радо ламатиму за вас списи...»
Ah ! si on n’en avait pas tant fait à Bastien il aurait fait bien autre chose ! Vous ne voulez pas que je vous en fasse... Mais en somme votre tableau est défendable (le voyez-vous venir à me diminuer pour s’enfler) et je serai heureux de rompre des lances en votre faveur...
Ах! Та годі вже!
Ah ! allez donc !
Він забирає вирізки з головних газет: «це може придатися».
Il emporte les extraits des principaux journaux, « ça peut servir. »
«Та будьте спокійні, якщо буде добра новина, я приїду того ж вечора».
« Allez soyez tranquille, s’il y a une bonne nouvelle j’arriverai le soir même ».
Яка ревність. Мене це насторожує. Він хоче випросити собі якусь голівку.
Quel zèle. J’en suis toute méfiante. Il veut se faire donner une tête.
Кажуть, Тоні каже, що Дюез дуже любить мій живопис. Дюез у журі. Але всі старі будуть проти мене.
On dit, Tony dit que Duez aime beaucoup ma peinture. Duez est du Jury. Mais j’aurai tous les vieux contre moi.
Зрештою, я цілком спокійна, заклопотана своєю хворобою й тим, що робитиму нового; цей Салон і ці картини — то минуле, я вже дивлюся вперед. Якщо медалі в мене не буде, то на мою картину однаково надивилися.
Du reste je suis très calme, préoccupée de ma maladie et de ce que je vais faire de nouveau, ce Salon et ces tableaux c’est le passé et je regarde déjà en avant. Si je n’ai pas de médaille on n’en aura pas moins regardé mon tableau.
Мама сама не своя в очікуванні цієї медалі, і ось вона в ліжку з якимись нервовими судомами, вона ледь не плакала цілий день. Ні!
Maman est bouleversée dans l’attente de cette médaille et la voilà au lit avec je ne sais quelles crampes nerveuses, elle a failli pleurer toute la journée. Non !
Примітки
Пан Айєм: дуже ймовірно, паризький колекціонер Шарль Айєм (1839–1902), меценат живих художників, який був євреєм. Коли в наступні тижні він вагається щодо медалі й купівлі її робіт, Маріїне «ce Juif» («цей єврей») твердне до «sale juif» («брудний жид») (21 і 23 травня, 15 червня 1884 року). ↩