❦
Четвер, 8 травня 1884
Я трохи працюю вдома.Je travaille un peu chez moi.
Як це так, що Вольф нічого не сказав про мою картину? То він бовдур? Чи не бачив її — це ще можливо, проходячи залу 17, він міг чимось відволіктися. Не те щоб я була негідна привернути увагу цього славетного мужа, бо він займається людьми... меншими за мене...
Comment se fait-il que Wolff n’ai rien dit de mon tableau. Il est donc idiot ? Ou il ne l’a pas vu, ça c’est encore possible, en faisant la salle 17 il aura eu des distractions. Ce n’est pas que je ne sois pas digne d’occuper cet homme illustre car il s’occupe de gens... moindre que moi...
То що ж? Це невезіння, як із номером 3. Я не вірю, що мені просто не везе, — це було б надто зручно, і маєш дурний вигляд; я вірю у свою малу вартість.
Alors ? C’est du guignon comme le n° 3. Je ne crois pas au guignon pour moi, ce serait trop commode et on a l’air bête; je crois à mon peu de mérite.
І найдивніше те, що це правда.
Et ce qu’il y a d’étonnant c’est que c’est vrai.