❦
Середа, 7 травня 1884
Я отримую з Дюссельдорфа прохання вигравірувати й опублікувати мою картину, а також інші мої картини, якщо вважатиму це за доречне.je reçois de Dusseldorff la demande de graver et de publier mon tableau et aussi d’autres tableaux de moi si je le juge convenable.
Це забавно. Але я, знаєте, не вірю, що вже чогось досягла.
C’est amusant. Mais moi vous savez je ne crois pas que c’est arrivé.
Загалом, так, це успіх, мене запевняють, торік цього не казали, торік був невеличкий мистецький успіх із пастеллю, але цього року...
En somme oui, c’est un succès, on me l’assure, on ne le disait pas l’année dernière, l’année dernière il y a eu un petit succès d’artiste pour le pastel, mais cette année...
Тільки це не удар блискавки; ні, і якщо сьогодні ввечері мене оголосять у якомусь салоні, ніякого пожвавлення не буде, хіба що той салон повний художників. Щоб... якийсь... успіх сягнув мого серця й зробив мене щасливою, потрібне саме це.
Seulement ce n’est pas un coup de foudre; non et si ce soir on m’annonce dans un Salon, il ne se produira pas de mouvement à moins que ce Salon soit rempli de peintres. Pour que... un... succès arrive jusqu’à mon cœur et me rende heureuse, il faudrait cela.
Так, треба, щоб при оголошенні мого імені розмови вщухали й усі голови оберталися.
Oui il faut qu’à l’annonce de mon nom les conversations s’arrêtent et toutes les têtes se retournent.
Від відкриття Салону нема жодної газети, що не писала б про мою картину, так, але це ще не те!
Depuis l’ouverture du Salon il n’y a pas un journal qui ne parle de mon tableau, oui, mais ce n’est pas encore ça !
Сьогодні зранку вийшла передовиця Етенсель: світські дами-художниці. Це дуже шикарно. Я йду одразу після Клер, і мені відведено стільки ж рядків, як і їй. Я — Ґрез, я білявка з вольовим чолом істоти, з якої вийде хтось значний, у мене глибокі очі. Я дуже елегантна, маю талант і творю добрий реалізм, на кшталт Бастьєна-Лепажа; і це ще не все — у мене усмішка й приваблива грація дитини.
Il y a ce matin un premier Paris-d’Etincelle: les mondaines-peintres. C’est très chic. Je viens immédiatement après Claire et j’ai autant de lignes qu’elle. Je suis un Greuze, je suis blonde avec le front volontaire d’un être qui sera quelqu’un, j’ai les yeux profonds. Je suis très élégante, j’ai du talent et je fais du bon réalisme, dans le genre de Bastien-Lepage; là ce n’est pas tout, j’ai le sourire et la grâce attirante d’un enfant.
«Ле Спор» теж мене вихваляє. До речі, це я постачала Етенсель більшість відомостей про світських дам-мисткинь. І «Ле Спорові» теж. Але нотатки про себе складала не я. Що ж до Дрюмона («Спор»), то він, можливо, справді так думає так пише, бо позавчора я отримала листа, де він просить мене прийняти його компліменти — не як світської людини чи людини ввічливої, а як митця — щодо «Зборів», який безперечно є одним із найкращих творів Салону. Оце так! А я не в захваті. Зовсім ні.
« Le Sport » me célèbre aussi. C’est moi du reste qui ai fourni à Etincelle la plupart des renseignements sur les mondaines artistes. Et au « Sport » aussi. Mais ce n’est pas moi qui ai composé les notes sur moi. Pour ce qui est de Drumont (Sport) il le pense peut-être il l’écrit car j’ai reçu avant-hier une lettre où il me prie d’agréer ses compliments non pas d’homme du monde ou d’homme poli mais d’artiste sur le Meeting qui est certainement un des meilleurs morceaux du Salon. Mince alors ! Et je ne suis pas transportée. Eh bien pas du tout.