Він уже відповів мені тричі; не те щоб це був Бальзак, якого обожнюєш цілком, це навіть не Золя. І тепер я шкодую, що взялася не за Золя, а за його заступника, у якого є талант, і чималий, це навіть, мабуть, найталановитіший із молодих, але...
Я прокинулася одного прекрасного ранку з бажанням, щоб гарні речі, які я вмію казати, оцінив знавець; я пошукала й вибрала його. Натураліст!1
Листи долучено до цього зошита. Натураліст — це було б дуже добре, але я боюся, що він недостатній для мене... У всіх його книжках немає нічого цілком делікатного, що викликало б бажання йому написати чи вигукнути: «нарешті, ось мій тип». Висловлююся, як умію.
Цей зошит, багато сторінок якого — лише марення хворої. Гарячка завдавала їй надто багато страждань, а уява робила її нещасною. Що було й лишається нещастям, то це що вона була хвора, що я її втратила, бо я її обожнюю й обожнюватиму завжди, вона була добра, дуже добра, і я зважуюся сказати з переконанням, що вона любила свою родину.
Пані Башкирцева, мати.
Gloria Cupditas [Зошит] 104 від понеділка 14 квітня 1884 до вівторка 1 липня 1884, вулиця Ампер, 30, Париж Понеділок, 14 квітня 1884 Вівторок, 15 квітня 1884
Примітки
Анонімним кореспондентом був Гі де Мопассан (1850–1893), тоді на вершині слави після виходу «Пампушки» (1880) й «Життя» (1883). Марі почала листування під псевдонімом; обмін листами зберігся й відомий науковцям.↩